Їхав я колись давно до свого приятеля в гості, а живе він в іншому місті. Розлучився тоді з дружиною і хотілося якось змінити обстановку і поїхати куди подалі… Ось я вже повертаю на путівець, і їхати до будинку Олександра залишилося вже якихось 20-25 км. Бачу, на узбіччі стоять 2 жінки: точніше одна дівчина, дуже красива років 24, а з нею жінка за 60.
Стоять і махають рукою, я тоді подумав, чому б не допомогти людям, їхати одному стільки км вже набридло, а тут поговорити хоч. Сіли вони до мене в машину, жінка, яка виявилася бабусею дівчини, базікала без угаву, а дівчина ні слова не промовила.
Потім розмова зійшла нанівець, раптом чую виразне гарчання в машині… Думав здалося. Потім знову… і знову. Мені вже в голову всякі думки дурні полізли – а не перевертень чи в моїй машині який!
Я став поглядати в скло заднього виду, дівчина сиділа з опущеною вниз головою, а обличчя приховувало волосся, бабуся явно нервувала. І раптом звук став таким виразним, що я не витримав, різко зупинив машину, і сказав їм вийти негайно!
На що бабуся стала благати мене підвезти їх ще трохи, вони їхали до священика, щоб показати внучку. Виявилося, за словами бабусі, дівчина була одержимою, що доля її покарала за великий гріх і тепер вона ось така…
Фото ілюстративне, з відкритих джерел
