життєві історії
Я вирішила до Великодня почати з прибирання у мами. Вона сиділа на кухні і перебирала шафку з крупами, а я генералила в гостьовій кімнаті. Стопку з тими документами
До народження Макарчика свекруха Зоя Ігнатівна заходила до нам майже не щодня, чаювала зі мною, любила потеревеніти по-жіночому про життя, роботу, ціни, погоду, таких-сяких-чоловікові. І в одну мить,
Мама мене виховувала з шести років одна. Тато аліменти платив, але через раз, тому маму я не бачила, оскільки щоб нас обох прокормити, їй доводилося важко працювати вдень
Ми з дружиною пів життя по орендованих моталися, і нарешті рік тому ми заїхали в своє житло. І ви знаєте, замість того, щоб жити і нарешті насолоджуватися своїм,
Знаєте, це було щось з чимось, і більше я до своєї новоспеченої свекруні не поїду, так і сказала чоловіку. Розповім дуже швидко, але не можу промовчати, бо цікава
Так вийшло, що на деякий час до нас переїхала жити моя свекруха. Мені вже за сорок, і самі розумієте, що ґаздувати в домі я звикла одна. Та річ
Так вийшло, що у свої 20 років я і моя родина маємо відмовляти собі багато в чому і утримувати бабусю. Ну куди це годиться? Я студентка, є брат,
Я не уявляю, як можна жити від зарплати до зарплати чоловіка, і нічого з цим не робити, бо вона, бачте, з дитиною дома сидить. Та я на керівній
Як можна так жити, так розкошувати, стільки всього мати – і нам нічогісінько не давати! Мене звуть Антоніна. У нас молода родина: чоловік Ігор, я і дитина, дівчинка,
Я завжди була пильною матір’ю, старалася бути поруч зі своєю донькою, Лізою, на кожному кроці. Проте, недавно я дізналася щось, що зруйнувало всю мою впевненість у собі та