fbpx
Головна

життєві історії

Знову вчора чоловік і моя мама так на сіли на мене, ніби поїхати в дорогий готель в Буковель і відпочити там з нашими чотирма дітками – моя примха, що я маю відмовитися від путівки, яку мені дали на 20 квітня на роботі. Поставили мене перед фактом: ніхто з них з нами не поїде. Як вони так можуть? У шлюбі з Русланом ми 8 років, виховуємо 4 дітей: у нас дівчатка 6 і 4 роки і дворічні хлопчики-близнюки. Я в декреті. Руслан працює на керівній посаді, вдома буває рідко. З дітьми допомагає моя мама. Вона не працює, живе в іншому місті, але приїжджає допомагати мені і наразі мешкає у нас
життєві історії 0
Знову вчора чоловік і моя мама так на сіли на мене, ніби поїхати в дорогий готель в Буковель і відпочити там з нашими чотирма дітками – моя примха,
По-перше, дівчина мого Арсена вирішила змінити собі ім’я. Ну яка вона Барбара, як вона Валерія? Ну хто таке робить, люди добрі? Та я ходжу до церкви щонеділі, і такого чуда ще не чула. Ось я і вирішила цю парочку розлучити, а в допомогу собі взяла дочку давньої подруги – Іринку. Красива вона дівчина, нехай ця Барбара ховається. Але якось та й син дізнався, що все це мій хитрий план
життєві історії 0
По-перше, дівчина мого Арсена вирішила змінити собі ім’я. Ну яка вона Барбара, як вона Валерія? Ну хто таке робить, люди добрі? Та я ходжу до церкви щонеділі, і
Я приготувала вапняний розчин, щоб побілити дерева і погукала майбутню невістку. Та, як тільки почула, що треба працювати, взяла в руки телефон і сказала, що має термінове замовлення. Ну так, значить, так. Я взялась сама за роботу, а тут Роксолана вибігає з вересками, чого це я такою “багнючкою” дерева білю. “В нас дома вони на Великдень білюсінькі, а ви щось туди додали, невідомо що”. А потім просто вилила вміст відра
життєві історії 0
Я приготувала вапняний розчин, щоб побілити дерева і погукала майбутню невістку. Та, як тільки почула, що треба працювати, взяла в руки телефон і сказала, що має термінове замовлення.
Дуже дивна ситуація у мене в будинку склалася і я потребую погляду і думок збоку, можливо навіть порад. Справа в тому, що ми з чоловіком живемо в будинку моїх батьків, у нас будинок на два входи і одну половину мої батьки віддали нам і оформили вже на мене. Моя свекруха-пенсіонерка віддала свою двокімнатну квартиру під проживання своїм молодшій дочці і зятю, які переїхали в наше місто. У них двоє дітей, хлопчик і дівчинка, зовиця в декреті, зять тільки шукає роботу. От чоловік і наполіг, аби ми взяли до себе його маму. Я погодилася, але ж я не знала, як воно мені буде – з Тамарою Олександрівною під одним дахом. Останні дні Тамара Олександрівна і взагалі заявляє: “Я тут теж живу – значить маю право!” Може вночі встати з’їсти те, що я залишала на ранок дітям – мовляв, а що, я хотіла їсти, що я не можу поїсти? Гроші – доці. Кредит взяти теж не можемо з чоловіком, бо вже три маємо – машина, холодильник і два кондиціонери. Та ще й через те, що Тамара Олександрівна з нами живе і полюбляє снідати канапками з червоною рибкою, доводиться періодично брати продукти на гроші з кредиток
життєві історії 0
Дуже дивна ситуація у мене в будинку склалася і я потребую погляду і думок збоку, можливо навіть порад. Справа в тому, що ми з чоловіком живемо в будинку
Батьки мого чоловіка чомусь вважають, що я маю віддавати їм всю свою зарплату. Рома неодноразово намагався з ними поговорити на цю тему, але вони його не слухають. Вони думають, що раз я живу у них, то мушу і купувати все на стіл і в будинок. Але я вважаю, що на такий натовп мешканців і родичів – усього 9 чоловік в будинку – я не зобов’язана витрачати свою зарплату. Я працюю, щоб забезпечити хоч би себе – свої потреби, догляд за собою. У нас дуже галасливо до другої години ночі. Якщо попросити їх зробити вночі телевізор тихіше, то ще гірше буде. Свекруха щодня спить до 12 дня, не працює. Окрім мешканців будинку, до нас щодня приходять гості. Я постійно щось готую і весь час доводиться всіх обслуговувати
життєві історії 0
Батьки мого чоловіка чомусь вважають, що я маю віддавати їм всю свою зарплату. Вони думають, що раз я живу у них, то мушу і купувати все на стіл і
Мене звуть Ольга, я маю 36 років.  І це вже напевно такий вік, коли і про себе, про свою долю і власне життя подумати пора. Можливо, навіть створити свою родину, подумати про дитинку треба спробувати. Та ж коли цим всім займатися? Адже у мене сестри з дітьми і мама, як вони без мене впораються? Нас у сім’ї троє дітей, три сестри. Батько нас покинув, коли ми були ще малі, а мені, найстаршій, було 7 років. Жили ми бідно, мама на аліменти не подала, горда була, казала, що їй від батька нашого ніц не потрібно
життєві історії 0
Мене звуть Ольга, я маю 36 років.  І це вже напевно такий вік, коли і про себе, про свою долю і власне життя подумати пора. Можливо, навіть створити
Я чекав на підвищення кілька років. Коли це нарешті сталося, я сильно змінився і перестав себе контролювати. Я навіть уявити не міг, що це переверне моє сімейне життя з ніг на голову. “Ти виглядаєш дуже втомленим”, – сказала мені дружина вранці. І я сам це розумів і бачив, оскільки спав десь годинки три, не більше. Та в той момент мені захотілося сісти за комп’ютер, я думав, що поснідаю пізніше. Але щось шепотіло мені на вушко, що це не добра ідея
життєві історії 0
Я чекав на підвищення кілька років. Коли це нарешті сталося, я сильно змінився і перестав себе контролювати. Я навіть уявити собі не міг, що це переверне моє сімейне
Василь вже не раз натякав мені за дитину, але збираючи за ним шкарпетки і миючи посуд, я вкотре переконуюсь, що він ще сам не доріс до такого статусу. А одного дня на моєму порозі постала моя потенційна свекруха. Василь чекав її, як спасіння, хоча я довго в це не могла повірити. “Зрозумій, ми жінки і повинні дбати за своїх чоловіків. Во я зі своїм Степаном так живу і нічого. Така наша доля, нічого не поробиш”. Вона пішла, а я задумалась
життєві історії 0
Василь вже не раз натякав мені за дитину, але збираючи за ним шкарпетки і миючи посуд, я вкотре переконуюсь, що він ще сам не доріс до такого статусу.
За все життя мені так і не вдалося вийти заміж. Останній чоловік Олег кинув мене з дитиною і майже 14 років ніяк не допомагав. А два місяці тому ми випадково зустрілися. Я вже й майже забула про цю зустріч, якщо б мені не стало сьогодні погано зранку. Після того, як я дізналася, що чекаю дитину, то все-таки вирішила сказати про це Олегу, а він, на диво, дуже зрадів. Тепер не знаю чи погоджуватись на його пропозицію
життєві історії 0
За ввесь час я так і не була заміжня, хоч як би я не докладала зусиль, та недавно, можливо, в мене появився шанс отримати цей заповітний статус. Перші
Мені 61 рік. В мене шикарний офіс, двоповерховий будинок і автівка, але я самотній. В мене була дівчина, з якою я зустрічався по вихідних, оскільки нас розділяло 120 кілометрів. Жив я тоді з батьками, бо мене влаштовувало не прибирати, а в холодильнику знаходити щось смачненька. Та тата вже два роки, як з нами немає, а в лютому не стало і мами. Тепер дуже шкодую, що не послухав Ірину. Все ж таки, бачитись по вихідних – не вихід!
життєві історії 0
Мені 61 рік. В мене шикарний офіс, двоповерховий будинок і автівка, але я самотній. В мене була дівчина, з якою я зустрічався по вихідних, оскільки нас розділяло 120

You cannot copy content of this page