fbpx
Breaking News
Серйoзні стосунки, нe для них: Цuм знaкам зодiаку непoгано живeться в холoстяцькому статусі
Я росла в сім’ї, де конфлікти було прийнято вирішувати без крuків, і тим більше без рукoприклaдствa: цікава історія про те, як я врятувала незнайому пару від розлучення
Якa ж вона розумничка! Оcь, як повинна відповідати мужикам, справжня жінка!
“Часник – зимовий рятівник”, – любила казати бабуся, а на столі завжди стояло блюдце з гостро-гіркими, але такими вітамінними зубочками. Ми з бабусею заплітали часник у косички, а потім я, ставши на стілець, розвішувала їх під стелею кухні. Це був такий наш ритуал, якого я чекала, щойно починали облітати з дерев перші золоті листочки. Та часник можна зберігати не тільки в косичках. Є і інші способи висушити і зберегти його, щоб спеція не розгубила свої корисні властивості. Ділимося найправильнішими методами!
Які молодці! На Вінниччині, у селі Іванів, вже стала традицією масова ранкова шкільна руханка: енергетичний заряд, бадьорість і  краща продуктивність дітям і вчителям забезпечені!

Експерти відзначають, що наш раціон менш калорійний, а витрачаємо більше через низькі зарплати, повідомляє «Сегодня».

Українці рясно їдять, тому витрачають на їжу так багато грошей – з таким резонансною заявою виступив міністр соцполітики Андрій Рева. Дійсно, за даними Держслужби статистики, у нас на продукти йде більше половини доходів сім’ї, а за кордоном – в рази менше.

Але експерти відзначають, що заробітки українців набагато нижче, ніж в Європі, тому в процентах від бюджету сім’ї витрати на харчування у нас більше, а в грошах в перерахунку на євро – менше.

КАЛОРІЇ. На наше прохання аналітики Економічного дискусійного клубу (ЕДК) розрахували відсоток витрат на харчування в країнах Європи і в Україні і калорійність щоденного раціону. Єдина країна, в якій добовий пайок менш калорійний, ніж в Україні, – це Кіпр. І то різниця всього 3%.

А ось в державах ЄС харчуються набагато калорийнее. У Бельгії добова норма становить майже 3800 кккал, в Німеччині та Польщі – близько 3500, в Румунії та Великої Британії – близько 3400. У той же час німці витрачають на їжу 10,5% доходів, бельгійці – 13,3%. Найвищі витрати на продукти у румунів – майже 30% доходів сім’ї, найнижчі – у британців: 8,4%.

В Україні на їжу йде 55% доходів сім’ї. При цьому співвідношення рослинної і тваринної їжі в країнах Європи і у нас коливається: 70-75% рослинної їжі, 25-30% – м’ясний.

ЗАРПЛАТИ. Виконавчий директор ЕДК Олег Пендзин каже, що в українців низькі заробітки тому, що в країні низький рівень валового внутрішнього продукту (ВВП). А він, у свою чергу, залежить від продуктивності праці.

“Індикатором заробітку служить показник ВВП на душу населення. В Україні це $ 2500. на людину в рік, в Польщі – $ 12 500. Поки наші співвітчизники будуть їхати в інші країни заробляти, а не працювати у власній країні, нічого доброго не буде”, – резюмував Пендзин.

Як відзначають експерти, достаток людини безпосередньо впливає на раціон. Часто малозабезпеченим українцям доводиться налягати на не самі здорові, але дешеві продукти, що містять багато жирів, цукру або крохмалю. Це картопля, макаронні вироби, субпродукти замість якісного м’яса.

ЕКСПЕРТИ. Лікар-дієтолог Оксана Скиталінська роз’яснила нам, що надлишкові калорії багато європейців зганяють, займаючись спортом або пересуваючись на роботу і назад на велосипеді. Хоча, на її думку, така кількість калорій все ж великій кількості. А їх споживання викликано високим рівнем життя і розвиненою сферою громадського харчування.

А психологи кажуть: міф про те, що українці багато їдять, невипадковий, адже під час кризи люди часто заїдають стреси. “Це дегенеративна звичка. Вона йде з нами з дитинства, коли бабусі або мами годували дітей перед сном, щоб дитина заспокоївся і добре спав.

Тому коли дорослі їдять під час стресів, вони також впадають в стан дитини, не хочуть приймати рішень. Щоб позбутися від цієї звички, потрібно усвідомити її, мовляв, навіщо вона потрібна, і знецінити.

Бажано паралельно знайти ще кілька таких шкідливих звичок, усвідомити їх і знецінити все разом. Тоді людині простіше вдасться позбутися від звички заїдати стреси “, – вважає психолог Ваді м. Колесников.

Читайте також: У КОГО НАЙБІЛЬШЕ ЗРОСЛИ ЗАРПЛАТИ В ЦЬОМУ РОЦІ І КОМУ БІЛЬШЕ ПЛАТЯТЬ

ЦІНИ НА ЇДУ ВИПЕРЕДЖАЮТЬ ІНФЛЯЦІЮ. Продуктовий кошик українця дорожчає швидше, ніж зростає рівень його доходів. Про це говорять дані досліджень ЕДК. Так, в липні середньомісячна вартість мінімального продовольчого кошика (МПК), розрахована виходячи з норм, затверджених Кабміном, склала для працездатних +1421 грн, або 84% від прожмінімума (ПМ). Для пенсіонерів вартість МПК в липні склала 1086 грн, або 83% від прожмінімума.

У січні вартість МПК була, відповідно, 1255 грн (78%) і 973 грн (теж 78%) від відповідного прожмінімума. Якщо згадати, що в січні цього року ПМ для працездатних дорівнював 1600 грн, а з травня підвищився до 1684 грн.

А для пенсіонерів, відповідно, 1247 і 1312 грн, то розрахунки показують, що інфляція по продуктам за 7 місяців склала більше 10% . Дані держслужби статистики дають інфляцію по їжі 8,2%.

Найбільше подорожчали фрукти та ягоди, перш за все через неврожай ягід – витрати на них збільшилися на 88 грн / міс., Або на 140%, свіжа капуста (на 11 грн / міс., Або на 120%), свинина (на 18 грн / міс., або на 38%). Не змінилася ціна на рибу (25 грн / міс.), А витрати на яйця впали майже вдвічі – з 34 до 18 грн.

Related Post