Закон “Про освіту” спрямований на усунення проблем для нацменшин, зазначила міністр.
Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич вважає, що незнання нацменшинами в Україні державної мови створить їх дітям проблеми в майбутньому. Про це вона написала у своїй статті для Euobserver, передає прес-служба МОН.
За її словами, Україна надає освіту для національних меншин в 735 початкових і середніх школах по всій країні, близько 400 тисяч школярів, що належать до національних меншин, використовують свою рідну мову для здобуття загальної середньої освіти.
“Ми серйозно стурбовані ситуацією в районах, щільно населених національними меншинами. Там діти виростають в закритій мовному середовищі, де державна мова практично не використовується.
Зокрема, така ситуація в громадах російських, угорських і румунських меншин. Багато років в школах з мовою навчання, який належить до мов національних меншин, всі предмети вивчаються мовою своєї національної меншини.
В той час як на вивчення державної відводиться лише дві години на тиждень, і він вивчається як предмет”, – розповіла Гриневич .
Вона пояснила, що незнання української мови зашкодить нацменшин при вступі до ВНЗ.
Читайте також: ЗАЙЦЕВУ МОЖУТЬ ВІДПУСТИТИ ДОДОМУ: АДВОКАТ НАЗВАВ “ХИТРОЩІ”, ЯКІ МОЖЕ ЗАСТОСУВАТИ ЗАХИСТ
“Такий стан справ серйозно шкодить освіті дітей. Наприклад, 55% школярів з румунської нацменшини і 62% з угорського не змогли подолати поріг зовнішнього незалежного оцінювання з української мови в 2017 році.
ЗНО є обов’язковим випробуванням для всіх випускників української школи для подальшого доступу до вищої утворення. Ці результати означають, що більше половини дітей нацменшин не мають шанс вступити до університету в Україні”, – пояснила міністр.
Також Гриневич підкреслила, що у нацменшин також будуть проблеми з працевлаштуванням на роботу в Україні.
“Більш того – вони не мають змоги отримати роботу на державній службі, в органах місцевого самоврядування або інших високих посадах у всіх регіонах України. Це не просто перешкоди в житті дітей.
Це грубе порушення їх конституційних прав. На відміну від деяких угорських політиків, Україна не зацікавлена в збереженні мовних гетто. Закон “Про освіту” спрямований саме на усунення цієї згубної ситуації.
Поступово збільшуючи кількість предметів, що вивчаються українською мовою, ми хочемо поліпшити рівень владі ия державною мовою протягом усього шкільного періоду.
Таким чином, закон дозволяє нам ввести мовну політику, яка вже використовується деякими країнами ЄС – гнучке двомовне освіту”, – додала міністр.
