fbpx

Чоловік раз в тиждень їхав в ліс. Дружина вирішила простежити. Потім довго не могла в себе прийти

Орієнтовна сім’я. Чоловік не п’є, не курить, зарплату додому носить. Майстер на всі руки. А у Лариски характер не дуже, важкувато їй було з людьми, а Петро прийняв її «таку як є».

Спокійний був завжди, хоча працював на нервовій роботі.

Жодного разу навіть голосу не підняв!

І була у нього одна дивна особливість. Щонеділі він кудись виїжджав на пару годин. Лариска вже думала: а чи не коханка там у нього є?

Куди ж він так періодично виїжджає. І вирішила вона простежити за ним за допомогою сестри і її машини.

Час 14 годин, Петро стоїть на зупинці і чекає автобус, який йде за місто. Автобус під’їжджає він сідає і їде. Лариска з сестрою їдуть за автобусом.

Кінцева зупинка, і Петро йде в бік лісу. Дуже акуратно вони йдуть за ним. Він по стежці, а вони через кущі пробираються.

Через пару кілометрів Петро озирнувся і як давай кричати! Так так кричав, що навіть спокійні дятли переставали стукати своїм дзьобом …

Читайте також: Як я стала для сина ворогом номер один! Але ж я його від дypнoго вчинку вберегла

Він кричав просто: «АААААААААА». І більше нічого. Злякалася сестра, а Лариска то ще більше – адже скоро він приїде додому, і їй же з ним ще жити.

Швиденько виїхавши звідти і розлучившись з сестрою, Лариса знехотя пішла додому.

Приїхав Петро з 3-ма тюльпанами, чмокнув в щічку дружину і запитав:

– А вечеря ще не готовий? Чи не починай, відпочивай. Я сам хочу зготувати.

Тиждень собі місця Лариса не знаходила, навіть про розлучення вже думала згадуючи той дивний день. Настала неділя і він знову поїхав.

По приїзду вона запитала:

– Я боюся тебе, мені розповіли як ти кричиш в лісі … навіщо?

– Ларисочко … мені звичайно дуже незручно, але у мене дуже нервова робота, а енергію то мені потрібно кудись дівати? Ось я раз в тиждень і їжджу в ліс, емоції свої вихлюпують. І знаєш сама – допомагає. Поїхали в наступний раз разом покричимо?

І стали вони тепер разом їздити і кричати в лісі. Лариска теж стала спокійною. І жили вони потім довго і щасливо.

You cannot copy content of this page