Економіка
Чому депозити стали менш вигідними

Розмір облікової ставки НБУ зараз не є визначальним у вартості депозитів, повідомляє “Сегодня”.

Національний банк через високу інфляцію утримує облікову ставку незмінною, але банки все літо продовжували знижувати депозитні ставки для населення.

І хоча середня прибутковість річних гривневих вкладів перевищує 14%, найбільші фінучнежденія вже залучають вклади за нижчими ставками і бачать потенціал подальшого їх зниження.

Національний банк в минулий четвер в черговий раз залишив без змін ключовий індикатор вартості своїх ресурсів – облікову ставку. Якщо в I півріччі він активно знижував її з 14% до 12,5%, то з травня НБУ не переглядала ставку жодного разу.

Читайте також: ШКВАЛЬНИЙ ВІТЕР ПОЗРИВАВ ДАХИ І ДЕРЕВА НА ЗАХОДІ УКРАЇНИ

Відсотки за роздрібними вкладами в банківській системі такою стабільністю похвалитися не можуть. Індекс UIRD, який моніторить ситуацію в 20 банках з найбільшими депозитними портфелями, показує за цей же період більш істотне зниження прибутковості.

Який не припинявся навіть влітку: 12-місячні внески подешевшали з початку року з 17,74% до 14,65% , в тому числі з червня більш ніж на 1 п.п. Паралельний підрахунок НБУ по всіх банках і всіма видами вкладів показує зниження середньої прибутковості гривневих вкладень з 17,3% до 13,7%.

За підсумками I півріччя, на 21 банк, у кожного з яких було більше 1 млрд грн гривневих депозитів, доводилося 125,7 млрд грн, або 93,8% всіх гривневих депозитів.

Серед цих банків 80,4% вкладів – 101,1 млрд грн – були накопичені в десяти банках, які зараз пропонують за річними депозитами менше 14%. І лише 11 великих банків з менш ніж 20% вкладів залучають їх під ставки в 14-17% .

Наприклад, тепер уже державний ПриватБанк ще недавно пропонував ставки вище за ринок, але зараз ситуація протилежна. В кінці серпня він знизив прибутковість річного гривневого вкладу з 16,3% до 13%.

В цілому розкид ставок на ринку величезний. Найменшу прибутковість пропонують банки з іноземним капіталом – від 5,7% до 10% . За 13% обіцяють державні ПриватБанк, Ощадбанк і Укргазбанк . Правда, кожна установа шукає можливості зберігати “акції” прибавки до ставки.

В НБУ неодноразово говорили, що їх монетарна політика спрямована на те, щоб облікова ставка стала реальним інструментом управління вартістю гривні на ринку.

Але керівник департаменту заощаджень ПриватБанку Андрій Шульга говорить, що розмір облікової ставки зараз не є визначальним у вартості депозитів.

“Банки беруть до уваги розмір облікової ставки НБУ, але прямої залежності між обліковою ставкою і ставками по депозитах немає.

Облікову ставку не можна віднести до основних критеріїв, які впливають на формування ставки по депозитах”, – додає начальник сектора розвитку роздрібного бізнесу ОТП Банку Юрій Пономаренко .

Депозитна ставка традиційно визначається можливостями банків заробити на залучених вкладах, зокрема, на кредитуванні, і готовністю “відпустити” вкладників, які прийшли в банк тільки заради високих відсотків.

Головний скарбник Альтбанка Наталія Жиленко пояснює, що до облікової ставки НБУ прив’язані стандартні інструменти регулювання ліквідності Нацбанку: депозитні сертифікати, кредити овернайт і довгострокове рефінансування.

На зміну облікової ставки також реагує прибутковість ОВДП на вторинному ринку. Але залежність з депозитними ставками не пряма, а опосередкована.

“Оскільки частина своєї ліквідності банки розміщують в інструменти НБУ, при істотному зниженні облікової ставки можуть переглядатися і депозитні ставки”, – говорить Жиленко.

“Для нас це орієнтир вартості ресурсів терміном на один місяць “, – повідомляє заступник голови Банку Кредит Дніпро Андрій Мойсеєнко.

Основна причина зниження ставок, за словами банкірів, – це необхідність здешевлення залучених ресурсів для кредитування бізнесу і населення. “Ставка по кредиту повинна бути цікава клієнтові і не повинна надавати істотного тиску на його доходи”, – говорить Андрій Мойсеєнко.

Але кредитна активність банків зараз не настільки висока, щоб відчувати гостру потребу в коштах. Шульга стверджує, що у ряду великих кредитних установ, навпаки, надлишок ліквідності. Тому їм немає сенсу пропонувати високі ставки.

Пономаренко вважає, що банки, які пропонують депозитні ставки вище ринкових, відчувають дефіцит ліквідності .”Такі банки більш обмежені в інструментах залучення клієнтів, тому пропонують більш високі ставки, при цьому активно продовжуючи кредитувати.

Ми рекомендуємо максимально виважено підходити до аналізу депозитної пропозиції того чи іншого банку на ринку, оскільки аномально висока ставка по депозитах може свідчити в тому числі і про брак ліквідності, а також про високі ризики “, – стверджує Мойсеєнко, адже високі ставки допомагають залучити нових клієнтів і утримати старих.

“Кожен банк сам визначає свою цінову політику в залежності від потреб в ресурсах, причому не тільки на сьогодні, а й на майбутнє. Тому якщо у конкретного банку є або плануються проекти, які потребуватимуть додаткових ресурсів, він може більш активно працювати на ринку”, – додає Шульга.

Короткострокові плани

На початку осені банки можуть зробити перерву в тренді зниження ставок. “У цьому році банк тричі знижував ставки за гривневими депозитами. В найближчий місяць далі знижувати не плануємо”, – говорить заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн.

“Поки таких планів немає, але до кінця року можливе подальше зниження процентних ставок. Але, швидше за все, різких знижень в цьому році вже не буде”, – прогнозує Пономаренко.

У таких прогнозів є макроекономічне пояснення. Головний економіст Альфа-Банку Олексій Блінов каже, що Держказначейство акумулював на рахунках рекордну суму – понад 60 млрд грн , що вимило гривневу ліквідність із банківської системи.

“Обсяг коштів банків в депозитних сертифікатах НБУ до п’ятниці 15 вересня впав до 25 млрд грн, що є абсолютним мінімумом з весни 2015 року.

В таких умовах не варто очікувати істотного зниження процентних ставок у гривні. Втім, ситуація може змінитися при активізації державних витрат в останні місяці року “, – вважає Олексій Блінов.

Читайте також: ЗА ЩО МОЖУТЬ ЗВІЛЬНИТИ УКРАЇНЦІВ І ЯКУ КОМПЕНСАЦІЮ МОЖНА ВИМАГАТИ

“Якщо інфляція рішуче знизиться до прогнозованих рівнів. Курс буде стабільним, економіка буде активно рости, то чому б і далі не знижувати ставки? Високі ризики – високі ставки. Низькі ризики – низькі ставки”, – каже Андрій Шульга

Подальша динаміка ставок, за словами учасників ринку, буде залежати від багатьох факторів: поточної ліквідності банків, активності кредитування, темпів інфляції і ситуації в банківському секторі в цілому. “А також від незалежних від банку тенденцій, таких як курс гривні, економічна ситуація в країні”, – додав Пономаренко.

“Якщо інфляція рішуче знизиться до прогнозованих рівнів (7-8%. – Ред.), Курс буде стабільним, економіка буде активно рости, то чому б і далі не знижувати ставки? Високі ризики – високі ставки.

Низькі ризики – низькі ставки. В Європі зараз взагалі ставки близькі до нуля. Тому ми дуже хочемо, щоб ставки знижувалися і далі “, – говорить Андрій Шульга.

ПриватБанк пообіцяв падіння його гривневих ставок до 10%. Наталя Жиленко прогнозує, що ставки за депозитами у гривні можуть опуститися до кінця року ще на 0,5-1% річних від поточного рівня. Цей тренд торкнеться і валютні вклади, ставки за якими також знижуються.

“Не виключаємо можливості зниження ставок за валютними вкладами. В цілому по ринку ставки по валютних депозитах в найближчі місяці можуть знизитися в межах 0,5-1% річних”, – прогнозує Антон Тютюн.

Реклама

Related Post

facebook