З ким з нас це не відбувалося? Ти робиш людям добро, допомагаєш, підтримуєш, але вони цього ніби не помічають. Джерело
Мало того, багато хто щиро насміхаються над нами, наївними: «Воно тобі треба?» Чому ж так відбувається? Чи замислювалися ви коли-небудь над цим питанням?
Пропонуємо вам прочитати історію, яка містить відповідь.
Одного разу до мудрого старця прийшла прекрасна дівчина вся в сльозах. Коли він запитав її, що сталося, розповіла свою історію.
«О, великий мудрець! Я просто не знаю, як жити далі, – з тремтінням в голосі почала вона свою розповідь. – Все своє життя я намагалася ставитися до людей так, як хотіла б, щоб ставилися до мене.
Я була чесною і щирою … Моє серце завжди було відкритим для всіх, без страху впускала в нього інших людей.
Читайте також: Навчальна казка про жабу. Іноді одна невелика казка, може замінити 10 консультацій психолого
Не пропускала найменшій нагоди зробити добро комусь, не чекаючи нічого взамін. Навіть якщо мені доводилося жертвувати чимось заради цього. Я дійсно була щирою в своїх помислах і намірах, але у відповідь отримувала лише глузування й образи.
Наді мною просто всі знущалися. О, як мені було боляче! Злі люди просто здирали з мене шкіру, і я не розуміла чому. А тепер втомилася … Я просто дуже сильно втомилася … Будь ласка, скажи, що мені робити? »
Мудрець уважно вислухав дівчину і дав наступну пораду:
«Що я тобі скажу: зніми з себе весь одяг і вийди на вулицю голою», – сказав він.
“О ні! Це неможливо – я ще не впала так низько, щоб дозволити собі таке! Ви знущаєтеся з мене або жартуєте! Можу собі тільки уявити реакцію перехожих! Так мене закидають камінням! Всі будуть сміятися наді мною. Я не витримаю такого випробування », – відповіла дівчина.
Мудрець несподівано встав, поставив на стіл дзеркало, підійшов до дверей і широко її відчинив:
«Дивно, ти соромишся вийти голою до людей, але абсолютно спокійно оголюєш свою душу перед кожним зустрічним в цьому світі. Подивися на ці відчинені навстіж двері. Точно також ти відкриваєш свою душу. Ти впускаєш в неї будь-кого. А людська душа – це дзеркало, в якому ми бачимо своє відображення.
Справа в тому, що душі інших людей грішні і злі, і вони бачать своє відображення в твоїй чистій і непорочній душі. Як ти думаєш, як їм?
У більшості з них немає ні сил, ні сміливості, а часто і бажання визнати, що ти – набагато і краща і чистіша їх. Тому що сказати собі правду для них означає зізнатися в тому, що їм слід змінитися. На жаль, це дуже непросте завдання для більшості … »
«А що ж мені робити? Як з цим жити? – вигукнула дівчина. – Як я можу що-небудь змінити, якщо від мене нічого не залежить? »
«Ходімо зі мною, я тобі щось покажу, – відповів мудрець. – Подивися на мій прекрасний сад. І на ці чудові і пахучі квіти. Я поливаю і дбаю про них не перший рік.
Чесно кажучи, я так і не побачив за цей час жодного разу, як відкриваються бутони цих квітів. Все, що я бачу, – це дивну красу їх цвітіння, аромат і досконалість.
Дитя моє, учись у Природи, як жити. Подивися на ці чудові квіти і роби так само – відкривай свою душу дуже обережно, так щоб ні одна людина в цілому світі не помітила цього.
Відкривай її хорошим і добрим людям. І біжи геть від тих, хто зриває твої пелюстки, розкидає їх по землі і топче своїми брудними ногами.
Бур’ян бачить довкола тільки бур’яни і ніколи не оцінить красу квітів, тому ніколи навіть не намагайся допомагати злим людям. Все, що вони побачать в твоїй чистій душі – це своє відображення ».
