fbpx
Попросили ми в суботу сина приїхати в село, бо потрібно було вибрати картоплю з кіпця, скоро ж будемо садити. Та Олег подзвонив вже від тещі, і сказав, що не зможе, бо там важливіші справи – шашлик смажиться. Ми йому з чоловіком квартиру купили, все життя для нього жили, а на старість видались не потрібними. До нас як вони їдуть то і буханки хліба не везуть, а свасі і шкарпетки і колготки!
Попросили ми в суботу сина приїхати в село, бо потрібно було вибрати картоплю з
Не ладиться у мене з тим борщем ніяк. Я його й не готувала особливо ніколи, і мама мене не вчила – у нас в родині борщ не був популярною стравою, ми його майже не їли. Мама вважає його і досі надто багатокомпонентною і некорисною стравою, і тато з нею згоден, тому мама варить лиш супчики. І от я вчора готую борщ, бо Олег попросив, а свекруха, яка живе поверхом вище, стукає у двері, заходить і видає мені: “Олено, ну як з твоєї квартири буряком несе! На всенький під’їзд!” Василина Орестівна підійшла до плити, відкрила кришку каструлі. “Ой, доцю, а що він такий блідий у тебе? Щось ти з буряком цим геть не те робиш”. І – почалося!
Не ладиться у мене з тим борщем ніяк. Я його й не готувала особливо
Як добре, що ми живемо на заході України, де зберігається традиція одружуватися лише з благословення батьків! І мій син Мирослав теж без мого не одружиться. Зі мною тепер не розмовляють ні свати майбутні, ні Мирослав з Лесею, але я свого рішення не зміню. Невістка, щоб вийти заміж за мого сина має офіційно змінити імʼя! На яке завгодно, але її не повинно звати так, як жінку, через яку я росла без батька, а моя мама так і не оговталася, як він її покинув
Як добре, що ми живемо на заході України, де зберігається традиція одружуватися лише з
Вони – квіточки, а мій – будячок! Але всі троє – вони мої дітки! Найкращі, яких я дуже люблю і не ділю. А ось мама чоловіка – просто слів нема. Вона Тимофійчику навіть цукерки ніколи не дасть, а дівчат просто забалувала вже. То сина її не так нагодувала. То я не досить лагідно з ним розмовляю. А Діма у всьому підтримує маму і дослухається до неї, наче вона головна в нашій родині. Та так воно і є по суті
Вони – квіточки, а мій – будячок! Але всі троє – вони мої дітки!
Тоді, 5 років тому, нам з Ярославом здавалося, що проти нас – увесь світ. Та ми ризикнули і створили родину. Мені тоді було 30, розлучена, двійко діточок. Ярику – майже 20, навчався у виші, працював. Минуло 5 років, світ якось змирився з нашим рішенням і вибором, а от рідня мого чоловіка – ні, і не збирається. Я більше не можу мати дітей, чоловік про це знає і його все влаштовує. Він став справжнім батьком для моїх хлопчиків, вони до Ярика дуже тягнуться. Тим більше, їхнього рідного тата вже нема на світі, тому Ярослав для Мишка і Миколки – єдиний тато
Тоді, 5 років тому, нам з Ярославом здавалося, що проти нас – увесь світ.
Вчора у нас з Назаром була річниця весілля. Я і вирішила влаштувати нам романтичну вечерю, домовилася з мамою, що вона забере донечку до себе і вранці відведе її в садочок. Але сталося те, що трапляється все наше сімейне життя, нічого нового. О 20.00, коли ми їли, смакували ігристе і дивилися фільм – дзвінок у двері. Вони, мої любі “дівчаточка” – свекруня і зовиця, запахло їм, певне, аж в сусідній район міста моєю запеченою курочкою, от вони і вирішили явитися як ясні сонечка, поласувати з нами, а заодно поділитися з нами усіма своїми проблемоньками і проблемищами, що на них навалилися. Та ще й грошенят у Назарчика попросити – треба ж допомагати найближчим
Вчора у нас з Назаром була річниця весілля. Не кругла, 7 років, але все-таки
У 18 років в мене появився “новий носик”, тоді я думала, що життя налагодилося, та тепер це тільки псує моє життя. Після переїзду до Києва мені дуже пощастило з чоловіком. Денис був для мене найкращим, і від нашої любові народила донька. На початку все було добре, але проблема в тому, що Ліза успадкувала мій ніс. До недавнього часу це не було проблемою, але коли друзі почали пускати жарти, мене чекала серйозна розмова
Я й не думала, що ця частинка мого життя колись відкриється. Все своє життя
Перші два роки спільного життя з чоловіком ми прожили у квартирі його мами Ольги Степанівни. І це було суцільне випробування для мене. Розлучена свекруха жила зі своєї мамою, і 70-річна літня жінка повністю обслуговувала маму мого чоловіка. Бабуся готувала їй їсти, будила щоранку на роботу, була у неї в прямому сенсі на побігеньках, двічі на день гуляла з собакою Ольги Степанівни. Друзів у свекрухи не було, а до матері вона ставилася як до обслуговуючого персоналу. Підвищувала часто на матір голос, коли та щось не те приготувала, виливала їжу в смітник. Найбільше свекруха переймалася тим, що ж буде, коли її матері не стане. І це, звичайно, сталося: бабуся захворіла і полинула не небеса. Ми до цього часу з чоловіком уже встигли переїхати, живемо окремо, у нас діти. І свекруха, від якої не знаю, де подітися
Перші два роки спільного життя з чоловіком ми прожили у квартирі його мами Ольги
В кафе, коли був день народження у невістки, я не пішла, вони молодіжною компанією збиралися, що мені там було робити? Хоча свати пішли, але вони і молодші, і багатші. Я 100 доларів вирішила подарувати Каті, коли зайду її привітати. Знаєте, я розраховувала хоч на тортик, ігристе, якісь цікаві закуски. Я ж знаю, як вони харчуються, що невістка снідає щодня! А вона мені посмажила яєчню з вареною ковбасою. Дуже сумно, краще би я на ті гроші пилосос собі купила новий
В кафе, коли був день народження у невістки, я не пішла, вони молодіжною компанією
Хоча тато і жив на три поверхи нижче нас з мамою, та його двері були для мене завжди відчинені. Та з роками прийшло розуміння, що тітка Валя, дружина тата, насправді мені не подруга, вона ж поцупила його у нас з мамою. Та одного разу я потрапила на свято – ювілей їхньої сім’ї. Я пішла до бабусі на кухню, щоб та розповіла мені всю правду. В один момент до нас підійшла і тітка Валя. Ця розмова перевернула мій світ з ніг на голову!
Хоча тато і жив на три поверхи нижче нас з мамою, та його двері

You cannot copy content of this page