Бізнес
Коли мама – бізнес-леді: як на власну справу надихають діти

Мами тонко відчувають потреби клієнтів у дитячому бізнесі, бо самі користуються такими товарами чи послугами. Засновниці бренду дитячого взуття EVIE Валентина Блащук та дитячого простору Para Solka Марина Слободянюк поділилися з Gazeta.ua історіями успіху.

За півтори роки Валентина Блащук розробила 40 моделей дитячого взуття EVIE. Шиють черевики на дітей від 2 до 12 років. На те, щоб заснувати власний бренд, її надихнула донька Евеліна. Тоді їй було 6. Щоб протестувати нові моделі, Валентина замовляє пробний екзмемпляр за розміром доньки та просить її поносити 2 тижні.

“За шість років років жодного разу не купувала донці українського взуття. Черевики вітчизняних виробників низької якості, мають непривабливий дизайн. Шкіряне взуття світових брендів коштує від 3 тисяч гривень, бо переплачуєш за відому фірму. Взуття Евеліні купувала в американських та європейських інтернет-магазинах. Рідко вгадувала з розміром. Доводилося продавати невдалу покупку і замовляти потрібний розмір”, – пригадує Валентина Блащук.

За її словами, в Україні мало фабрик дитячого взуття. Майже всі товари українського виробника шиють на однакових підошвах.

“Дитячі фабрики перезавантажені замовленнями. Через те не надто турбуються про дизайн і якість матеріалів. Замовили велику партію підошв за трохи нижчою ціною – і шиють з них”, – говорить вона.

Шкіряні весняні чобітки коштують 900- 1100 гривень, зимові — 1400-1800, літнє взуття — 1000-1100. Серед найцікавіших колекцій – “Мама лук”: однакові моделі взуття для мами та доньки. Раніше Валентина працювала банкіром, потім закінчила курси графічного дизайну. Намалювала логотип бренду до того, як його заснувала. Щоб вигадувати моделі взуття, не потрібна спеціальна освіта чи навички його пошиву, каже Блащук.

“Є чітко відпрацьована тисяча моделей взуття. Їх тільки видозмінюють — змінюють вирізи, глибину, колір чи декор”, – додає вона.

Купити черевики пропонує через сайт чи соцмережі. За 65 гривень можна замовити примірку вдома. Просять привезти по 4-5 пар. Взуття на примірку вислають в інші міста. Що не підійшло, надсилають назад. Інтернет-магазин заощаджує на дорогій оренді та платні персоналу. Якби продавали через звичайну крамницю, довелось би підняти ціни. На старт бізнесу пішло близько 10 тис. доларів. Гроші пішли на закупку матеріалів, поїздки на закордонні фабрики.

“Діти носять взуття не так, як дорослі. Оббивають носки, шкіра тріскається. Від цього воно втрачає вигляд. Знайшла лак, який захищає шкіру від таких пошкоджень і подряпин протягом року. Завдяки цьому взуття не потрібно щовечора начищати кремом. Щоб знайти матеріали потрібної якості, полетіла в Туреччину, Китай. Знайти якісні матеріали нескладно, але треба побувати на тамтешніх фабриках, поспілкуватися з виробниками. Масові виробники в цьому не зацікавлені – і так вистачає замовлення”, – говорить Блащук.

На ринку дитячого взуття багато стереотипів. Один з найпоширеніших – віра в масове лікувальне взуття, кажуть в EVIE.

“Це — радянський пережиток. У світі ніхто масово не виготовляє “лікувальне” взуття. Воно має бути індивідуальним. Українські виробники ставлять вивіску “ортопедичне взуття” і підвищують ціни на 300 гривень”, – коментує Валентина Блащук.

Півтори роки тому Марина Слободянюк відкрила дитячий простір простору Para Solka. На тамтешніх вихователів батьки можуть залишити дитину на годину, кілька годин чи навіть добу. На бізнес-ідею Марину надихнула донька Соломія.

“Донька допомагає підібрати вихователів. Дивлюся, як реагує на стажерів. Досі наші відчуття сходилися”, – говорить Слободянюк.

Година коштує від 75 до 100 гривень.

“Дитину розважать, погодують, вкладуть спати вихователі. Працюємо цілодобово. Іноді дітей залишають на добу. Найчастіше — на 3-4 години. За цей час мама може встигнути владнати свої справи — скупитися, піти до стоматолога, вирішити робочі проблеми. Ідея виникла, бо сама зіткнулася з такою проблемою. Знайти няню не завжди зручно. У вихідний день або в свята — взагалі неможливо. Зрозуміла, що на ринку є така потреба. Соломії тоді було 5. Запустили послугу за 2 місяці”, – каже Марина.

Найбільший попит на такі послуги традиційно у вечір п’ятниці і суботи. Найменшому відвідувачу – 1 місяць. В Para Solka приводять дітей іноземці, які приїжджають у Київ у відрядження.

“Маємо вихователів, які говорять англійською. Іноді тут залишають особливих дітей — з синдромом Дауна чи ДЦП. Це допомагає їм соціалізуватися. Суспільство тисне на маму, ніби вона повинна присвячувати себе дитині цілком. Жінки іноді відчувають провину за те, що лишають дітей на годину через власні справи. Часто перетелефоновують, чи все гаразд. Тут важлива довіра”, – ділиться думками засновниця дитячого простору.

Найкраще спрацьовує сарафанне радіо. На прохання вихователі надсилають батькам фотозвіт про їхніх дітей.

Частіше за все, мами-бізнес-леді засновують власну справу на тому, чого самі потребували, вважає бізнес-тренер Станіслав Маковський.

“Дитячий одяг та іграшки – найпопулярнішi категорїї товарів в інтернеті. Дітям частіше купують речі, ніж дорослим. Вибрати дитині речі в інтернеті простіше, бо мама керується тільки власними вподобаннями щодо кольору чи фасону. Мами краще відчувають потреби клієнтів. Продають те, у що вірять. Бачать, чого бракує на ринку. До продавця, який сам користується своїми товарами, більше довіри”, – каже Станіслав Маковський.

Читайте також:За одну зарплату куплю квартиру: як український лікар розбагатів у саванні

В Україні продають найбільше одягу, взуття, іграшок з Китаю. Однак конкурувати потрiбно не з китайськими товарами, а з сервісами.

“Запропонувати краще обслуговування, більший асортимент. В інтернет-магазині розширити лінійку суміжних товарів. Це привабить покупців. Ідею важливо грамотно “упакувати”, якicно презентувати. Додати супровідні послуги – швидку доставку, вибір кольору і розміру, працювати з індивідуальними замовленнями. Наголос слід робити на тому, що це – ексклюзив, ручна робота, зроблено в Україні”, – наголошує бізнес-тренер.

Реклама

Related Post

facebook