Економіка
Куди вкласти гроші влітку

Вклади в Україні подешевшають, а курс долара зросте до 27 грн, прогнозують експерти.

Найближчі три місяці для банківської системи України виявляться стабільними, вважають опитані «Сегодня» експерти. Так, курс гривні буде відносно стабільним – коливатиметься в коридорі 26-26,5 грн/дол., а ось на початку осені підскочить до 27-27,5 грн.

Ставки за кредитами і депозитами обіцяють і далі потроху знижуватися. Але все ж сильно розслаблятися українцям поки що не варто.

Реклама

Спокій може порушити, наприклад, загострення конфлікту на сході країни або появи політичної нестабільності.

Тому економісти радять, як і раніше, уважно вивчати договори, якщо людина хоче взяти в банку кредит або покласти заощадження на депозит, адже фінустанови можуть посилювати в договорах умови, при яких наступають форс-мажорні обставини або впроваджувати нові комісії.

А ще експерти рекомендують вибирати для співпраці надійні банки, а вклади формувати переважно в іноземній валюті – доларах або євро, оскільки їх курс зростає з кожним роком. І ніхто не відміняв золоте правило: 50% заощаджень зберігати в доларах, 30% – в євро і 20% – в гривні. При цьому аналітики говорять про доцільність інвестування в нерухомість і держпапери.

Курс долара коливатиметься в межах 26-26,5 грн до кінця літа

Цього літа курс долара по відношенню до гривні буде стабільний, впевнені фінаналітики. «Ми очікуємо, що до кінця літа курс перебуватиме в межах 26-26,5 грн за долар.

Як і минулого року, цьому посприяють сезонні фактори, а саме – щодо високий експорт і низький імпорт», – пояснює ситуацію виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Але при цьому девальваційні очікування залишаються високими. «Відносно стабільний курс валют і істотне зниження темпів інфляції протягом останнього року сприяли поступовому зростанню доходів населення і бізнесу.

У зв’язку з чим зростає й інтерес до валюти. Відповідно, будь-які негативні новини можуть стати причиною перевищення попиту на іноземну валюту, що, в свою чергу, негативно позначиться на її курсі», – роз’яснює Коробкова.

На її думку, шоковою терапією, яка загрожує посилити девальваційні настрої нацвалюти, можуть стати новини на зразок подальшої затримки фінансування від МВФ, загострення конфлікту на сході країни, політична нестабільність і стагнація в подальшому проведенні ключових реформ в країні.

І все це може почати посилено тиснути на гривню в вересні. «Велика ймовірність, що з наближенням осені девальваційні очікування зростуть, і осінь ми зустрінемо з курсом 27-27,5 грн за долар», – дає прогноз Коробкова.

Щоправда, курс гривні по відношенню до долара якщо й послаблюватиметься, це станеться плавно. «НБУ володіє достатніми ресурсами і механізмами, щоб стримувати надмірну волатильність (коливання) на валютному ринку. Це стане ключовим фактором плавних коливань», – заспокоює фінаналітик.

Читайте також: ПОЛЬЩА ЗМІНИЛА УМОВИ ПРАЦІ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ

Кредити доступніші, але пропозицій з іпотеки поки що мало

На ринку кредитів ситуація, як і раніше, непроста, вважає економіст Іван Нікітченко, адже пропозицій від банків не так вже й багато.

«Банки воліють видавати споживчі кредити і кредитні карти, ставки за якими традиційно на високому рівні. Але там надаються в позику невеликі суми, тому тут ризики від прострочення платежів населенням мінімальні.

Тому поки не відновиться активне автокредитування та іпотека, а поки що мало пропозицій на ринку, говорити про повноцінний запуск ринку кредитування з доступними ставками некоректно. Але станеться це не раніше 2018-го, і лише за умови подальшого зниження ставок і стабільного зростання економіки», – пояснює Нікітченко.

На його думку, в найближчі три місяці ставки за позиками продовжать падати слідом за депозитами: «В результаті восени середня ставка за споживчими кредитами становитиме 70-75% річних, а не 80%, як було навесні.

Це навряд чи зробить кредити доступнішими для населення. А адже позики можуть стати популярнішими, якщо, наприклад, банки почнуть швидше приймати рішення з видачі споживчих кредитів і збільшуватимуть їх суми», – пояснює Нікітченко.

Водночас економіст рекомендує українцям уважніше стежити за політикою банків, які завжди «прагнуть підсадити клієнтів на свої продукти».

«Важливо фільтрувати ці наміри, щоб в результаті не потрапити на борговий гачок. Наприклад, на кредитну голку банки можуть запросто підсадити клієнта, якщо той має картку банку. Тому фінустановам завжди цікаві зарплатні проекти з бізнесом, і вони завжди раді «безкоштовно» дати кредитну картку.

Звісно, якщо грамотно користуватися кредиткою, вона дійсно буде безкоштовною. Але потрібно враховувати, що банк в будь-який момент може встановити нові комісії – скажімо, за зняття або поповнення картки, впровадити якісь штрафні санкції.

Тому слід уважно читати договори щодо споживчих кредитів, а також стежити за новинами банку на його сайті або підписатися на новинну розсилку», – зазначає Нікітченко.

Депозити продовжать дешевшати, тому зберігаємо гроші в баксах

Ставки за банківськими депозитами планують падати і далі, щоправда, повільніше, каже економіст Іван Нікітченко. «Депозити продовжать дешевшати, але вже меншими темпами.

Причин тому кілька. По-перше, з ринку виведені всі «банки-пилососи», які залучали депозити за рахунок високих ставок. По-друге, знизилася інфляція з 43% 2015-го до 12% 2016-го. По-третє, основний етап кризи пройдено, і банки не відчувають різкої потреби в залученні грошей.

По-четверте, кредитування все ще заморожено, а значить – залучені депозити проблематично конвертувати в кредити», – перераховує Нікітченко.

На його думку, все це впливає на осіннє зниження середніх ставок на 1-1,5% за вкладами, згідно з методологією НБУ, до 13-14% річних в гривнях і 2-4% в доларах. При цьому, щоб банки продовжували стабільно працювати і далі, потрібно і далі контролювати ситуацію у фінсекторі.

«Ще рано говорити, що довіра до банків відновлена, адже депозити через зниження ставок втрачають популярність як метод збереження заощаджень. Цьому сприяє і недостатній рівень доходів населення, адже українці поки що не можуть робити серйозні накопичення», – говорить економіст.

Ще один ризик для фінсистеми – висока інфляція в Україні, яка за підсумками року становитиме 10%. «А в розвинених країнах рівень річної інфляції не перевищує 1-3%, тому ризики у фінсекторі у вигляді краху банків і різкого знецінення нацвалюти все ще сильні.

Їх ліквідувати вдасться тільки через 3-5 років шляхом зниження інфляції і забезпечення стабільного зростання економіки», – вважає Нікітченко.

У такій ситуації Нікітченко рекомендує українцям, які хочуть отримати високий дохід від депозитів, зберігати заощадження в доларах, адже, згідно з прогнозом Кабміну, курс зростає з року в рік: «У період зниження ставок вигідно відкривати депозити на довгі терміни, щоб зафіксувати високу прибутковість.

Але треба читати договір, щоб у банку не було права змінювати ставку. При цьому частину грошей треба тримати до запитання, а що можливо – на вклади на рік».

Альтернативою вкладам стане купівля нової нерухомості

Фінаналітик ICU Михайло Демків зазначає: надійні банки рідко пропонують депозити вище 14% по гривні або доларові більше 2-3% річних, тому українцям варто шукати нові інструменти інвестування.

«НБУ пом’якшив валютне регулювання, дозволивши громадянам легально виводити з країни до $ 50 тис. на рік для інвестування за кордон.

Але ставки за депозитами в ЄС майже дорівнюють нулю, тому це буде цікаво тим, хто, наприклад, платить за навчання», – пояснює Демків. Але для отримання доходу може підійти і нерухомість: «З 50 тисячами доларів складно претендувати на квартиру в ЄС. Але активно будуються квартири в Києві, Харкові, Львові, Одесі.

Багато в чому цьому будівельному буму сприяв «банкопад» і девальвація, що спровокувало вкладення заощаджень українців в житло. У перспективі 5-10 років такі вкладення можуть бути вдалими, але не гарантують можливість вийти з інвестиції з прибутком в короткий час.

Міграція грошей з депозитів в будівництво майже закінчилася, а купівельна спроможність населення залишається низькою, що ускладнює швидкий продаж нерухомості», – вважає Демків.

Також можна подумати і про покупку держпаперів (ОВДП). «Тут обсяг вкладень банків, страхових і нефінансових компаній в ОВДП становить 300 млрд грн. Це майже дорівнює сумі всієї готівкової гривні в обороті.

Вклавшись в держпапери, інвестор отримує хорошу прибутковість (14% в гривні, 5,5% у валюті), низький ризик (держава платила за ОВДП під час кризи). Відсутній податок на доходи (18%), що стягується з відсотків за депозитами. Папір можна продати в будь-який момент.

Мінус – бюрократія при відкритті рахунку в цінних паперах та подачі декларації до податкової. І хоча сьогодні мало хто надає населенню доступ до цього інструменту, можна звернутися за допомогою до інвесткомпанії», – говорить Демків.

Читайте також: ЯК УКРАЇНЦІ РОЗБАГАТІЮТЬ У ЦЬОМУ РОЦІ

Реклама

Реклама

Реклама

Related Post

facebook