iBilingua

Я відчувала, що цього не варто робити. Але чоловік мене умовив, і ми забрати його 70-річну маму до себе жити, а в її квартиру заїхала наша молодша донечка з зятем. І тепер у нас у квартирі всі розетки, плінтуси та карнизи заклеєні скотчем. Не питайте, не знаємо, навіщо вона це робить. Каже, їй так спокійніше. Марія Степанівна постійно ходить і читає на память вірші, а знає вона їх багато, до того ж кожен день вчить якийсь новий – каже, що так зберігає память. Розказує тихо, але буває голосно

Я відчувала, що цього не варто робити. Але чоловік мене умовив, і ми забрати

життєві історії 0

Двоюрідна сестра їздила до нас в село, чуть не щотижня, а додому поверталася з повним багажником наїдків і все це за “дякую”. Одного дня я не стрималася і повідомила Юлі, що цими вихідними до неї збираємось ми. Сестра сухо сказала: “Ну добре, раз хочете, то на каву заїжджайте”. На столі і справді “красувалась” одна кава, навіть печива Юля не додумалась купити. А після сказала: “А ви нам що, з села навіть нічого не привезли?”

Двоюрідна сестра їздила до нас в село, чуть не щотижня, а додому поверталася з

життєві історії 0

Сусідка зайшла в квартиру і давай мене вичитувати, чому це я своїх дітей, ще й взимку, з хати прогнала. Назвала мене Ніна мачухою, але я вмить її до тями привела. “Такі то були діти, Ніно!”. Чоловіка мого вже більше двадцяти років зі мною немає. Може то й на краще, бо не бачить того чуда, яке коять наші з ним доньки. Ми ж їх плекали, вчили, а тепер ось, пожинаю я такі гіркі плоди. Вони ж думали, я років з десять на тій кухні перекочую, а вони за мої гроші будуть дітям підгузки купувати і не тільки!

Сусідка зайшла в квартиру і давай мене вичитувати, чому це я своїх дітей, ще

життєві історії 0

Я навіть не знаю, чи допоможе мені якийсь юрист, чи є сенс платити за послуги спеціаліста, якщо нічого все одно не вийде. Тому спочатку розповім свою історію тут. Може почую якісь корисні поради. Я з Вінниці. Нас три сестри. Будинок, який дістався мені від дідуся і бабусі, шість років стояв порожній, а зараз мені дуже треба гроші і я вирішала його продати. Та маю половину грошей віддати меншій сестрі! Євроремонт ми з першим чоловіком там зробили повністю за свій рахунок, а вона цього не розуміє. Ще десь давно мене обвели навкруги пальця

Будинок, який дістався мені від дідуся і бабусі, шість років стояв порожній, а зараз

життєві історії 0

Ми з чоловіком стільки грошей вклали в навчання дочки, а вона обрала не професію, а казна що. Ще й сваха теж добра, оплатила їй ці курси, бо вони не дешеві, ще й в доларах. Чоловік як почув, що після декрету наша Дарина не піде працювати за спеціальністю, аж зліг, що прийшлось лікарів викликати. Я вам кажу, такого ніхто від Дарини не очікував. Я не знаю, чи заробляє дочка якісь гроші тим “клацанням”, але я поставила собі за мету, привести її до пам’яті!

Я не знаю, чи заробляє дочка якісь гроші тим “клацанням”, але я поставила собі

життєві історії 0

Я десять років працювала в Італії заради нашої з чоловіком мрії – купити ділянку і побудувати дачу своєї мрії, а також купити машину. Мріяли про пишні клумби, полуницю з городу та пізні вечері на терасі. Так і зробили. Більш того – переїхали жити на дачу, а квартиру віддали сину й невістці, які щойно побралися. Обраниця Андрія здалася мені спочатку скромною і вихованою. Катя не мала вищої освіти, але працювала визажистом в хорошому салоні краси, збиралася довчитися пізніше. Зіграли дітям гарне весілля. Наприкінці тосту молодим я оголосила, що дарую їм квартиру. Всі гості заплескали, але я все одно почула голос свахи Тамари: “Без договору дарування? Це все ні про що!” З ранку я наготувала голубців і налисників, запекла курочку, зробила салати. Чоловік приїхав з роботи, і ми стали чекати на гостей. Прийшов син, а сваха Тамара ще й сестру прихопила – групу підтримки. Жінки поводилися, як у себе вдома, наче часто бували у нас в гостях. Вже за столом Тамара приголомшила нас заявою

Я десять років працювала в Італії заради нашої з чоловіком мрії – купити ділянку

життєві історії 0

Сергій Миколайович за обідній стіл сів один з перших. Одразу на його лиці появився невдоволений вираз обличчя, але свекор пішов далі. “Невже не можна щось нормальне готувати, через таку, як ти, мушу їсти вчорашній суп і ледь їстівне пюре. Ось в мене мати все встигала, ще й за п’ятьма дітьми гляділа, і попри це в нас кожен день було все смачне і свіже”. З цими словами свекор взяв і викинув моє пюре у смітник

Загалом я можу сказати, що мені із родиною чоловіка пощастило. І мати його хороша,

життєві історії 0

Те, як син з невісткою виховали нашого онука, ні в які рамки не входило. Закінчилось все тим, що вони обидвоє сиділи на нашому дивані в літній кухні і лили сльози. “А я вас попереджав, що вседозволеність ні до чого доброго не приведе. Ви ж мене не слухали”. Ось я й запропонував дітям, що ми з дружиною заберемо онука до себе. Я ж не знав, чим все це може закінчитися

Те, як син з невісткою виховали нашого онука, ні в які рамки не входило.

життєві історії 0

Ну від хрещеної мого сина я такого точно не очікувала. Я ж ще й перепитала на всяк випадок, чи немає в її десерті часом горішків, бо в сина на них алергія. Валентина впевнено сказала, що ні, ось я і дала йому невеличкий шматочок. Вже за деякий час я зрозуміла, що щось таки не так, а після син взагалі зліг і так, що прийшлось викликати лікаря. Лише після мого дзвінка кумі вона таки призналася. Тепер у мене не буде ні подруги ні куми

Ну від хрещеної мого сина я такого точно не очікувала. Я ж ще й

життєві історії 0

У мене не було причин любити соціальні мережі. По-перше, я думала, що такі місця для людей, у яких немає нічого цікавішого в житті. А мені, мамі двох маленьких дітей, точно було чим зайнятися і заради чого жити. По-друге, мій колишній чоловік через соцмережі познайомився з жінкою і пішов від нас. Він залишив по собі гіркоту і розчарування. І ноутбук. Але через деякий час я передумала, тому що в моє життя повернувся чоловік, який був моїм першим коханням. Ба більше, я взяла дітей і полетіла до нього в Норвегію

Я терпіти не могла соцмережі, бо саме вони одного разу забрали в мене чоловіка.