Події
«Мене не вб’ють, бо я щасливий»

Зворушлива історія кохання 18-річного пораненого бійця і його юної нареченої підкорила серця лікарів і пацієнтів лікарні Мечникова.

«Хорошу дівчинку Ліду», як з вірша Ярослава Смелякова, у відділенні реанімації Дніпропетровської обласної лікарні імені Мечникова знають всі. 18-річна дівчина ні на хвилину не відходить від свого коханого, який в середині жовтня отримав серйозне поранення на передовій. Юна наречена самовіддано допомагає санітаркам і медсестрам, а ще вірить, що її любов допоможе поставити ненаглядного на ноги.

Їм було всього по сімнадцять, коли в аграрному ліцеї Березані Київської області красуня Ліда Ігнатенко і сирота Саша Демиденко зустріли один одного. Перше кохання, прогулянки за ручку і тверде бажання одружитися, коли навчаться. Вона на кухаря-кондитера, він — на електрика-водія.

Реклама

А після третього курсу, минулого літа, Саша раптом сказав, що планує вступати до військового училища. Так що незабаром йому подзвонили пізно ввечері і наказали бути о п’ятій ранку на вокзалі з речами.

Читайте також:Шок. Ступор. Мурашки…Вперше в житті було неймовірно важко фотографувати(фото)

— Я тоді запитала: «Ти на навчання збираєшся?» — Згадує Ліда.

— На яку навчання? На війну! — Рішуче відповів хлопець.

Молода наречена вмовляла жениха не їхати.

— Ти сирота, тебе не мають права взяти, — застерігала Ліда. — Та й грошей ти там не заробиш.

— Нічого, не переживай, мене там не вб’ють, бо я щасливий, — посміхався Саша.

А потім — два місяці учебки і передова в Попасній. Саме там боєць 59-ї мотопіхотної бригади отримав важкі поранення. У лікарню його евакуювали без свідомості, і майже десять днів Олександр перебував у комі.

— Я не могла його знайти чотири дні, — розповіла «КП» в Україні «Ліда. А потім мені подзвонили його командир і волонтер. Сказали, що він в Дніпрі в дуже важкому стані. У нього були повністю обгорілими обличчя і шия. Було страшно дивитися.

Дівчина пішла до директора ліцею, сказала, що повинна бути біля коханого, обіцяла наздогнати програму пізніше. І, отримавши благословення і від батьків, і від директора, примчала рятувати нареченого.

Ліді виділили невеличку кімнатку в пансіонаті недалеко від лікарні, але там вона тільки ночує, а весь день проводить біля Саші: допомагає ставити крапельниці, дбайливо умиває обличчя і просто тримає за руку.

Медсестри і санітарки щиро розчулюють: діти ж ще зовсім, а вона навколо улюбленого так клопочеться.

— Як тільки я Сашу побачила, то тихенько попросила його: «Якщо ти мене пам’ятаєш, стисни мою руку», — розповідає Ліда.

У відповідь дівчина відчула легкий дотик рідної руки. Пам’ятає, значить.

Так вони поки і «розмовляють».

— Я, буває, кажу: «А пам’ятаєш, було те-то і те-то?» — Посміхається дівчина. Він мені руку стискає, немов говорить: «Звичайно, пам’ятаю». Іноді бачу, що Саша хоче мене обійняти. Доводиться пояснювати, що через всіх цих трубочок і крапельниць  не можна.

На щастя, лікарі кажуть, що стан хлопця день у день поліпшується. Причому багато в чому завдяки Ліді — любов зцілює.

У пацієнта поранення голови, забій мозку, поранення грудини, живота, кінцівок, — перерахував довгий список головний лікар лікарні Мечникова Сергій Риженко. — З’являються елементи свідомості, проте до повного одужання ще дуже далеко.

Свого улюбленого Ліда планує везти на реабілітацію до Києва, а потім вони відразу побіжать під вінець. Збиралися адже розписатися цієї осені, коли Саша приїде у відпустку — ось і розпишуться.

Читайте також:Серце рветься:18-річний сирота накрив своїм тілом гранату(фото)

Джерело.

Реклама

Реклама

Реклама

Related Post

facebook