Події lidiya2
“Мене не вб’ють, бо я щасливий”

Зворушлива історія кохання 18-річного пораненого бійця і його юної нареченої підкорила серця лікарів і пацієнтів лікарні Мечникова.

“Хорошу дівчинку Ліду”, як з вірша Ярослава Смелякова, у відділенні реанімації Дніпропетровської обласної лікарні імені Мечникова знають всі. 18-річна дівчина ні на хвилину не відходить від свого коханого, який в середині жовтня отримав серйозне поранення на передовій. Юна наречена самовіддано допомагає санітаркам і медсестрам, а ще вірить, що її любов допоможе поставити ненаглядного на ноги.

Їм було всього по сімнадцять, коли в аграрному ліцеї Березані Київської області красуня Ліда Ігнатенко і сирота Саша Демиденко зустріли один одного. Перше кохання, прогулянки за ручку і тверде бажання одружитися, коли навчаться. Вона на кухаря-кондитера, він – на електрика-водія.

А після третього курсу, минулого літа, Саша раптом сказав, що планує вступати до військового училища. Так що незабаром йому подзвонили пізно ввечері і наказали бути о п’ятій ранку на вокзалі з речами.

Читайте також:Шок. Ступор. Мурашки…Вперше в житті було неймовірно важко фотографувати(фото)

– Я тоді запитала: “Ти на навчання збираєшся?” – Згадує Ліда.

– На яку навчання? На війну! – Рішуче відповів хлопець.

Молода наречена вмовляла жениха не їхати.

– Ти сирота, тебе не мають права взяти, – застерігала Ліда. – Та й грошей ти там не заробиш.

– Нічого, не переживай, мене там не вб’ють, бо я щасливий, – посміхався Саша.

А потім – два місяці учебки і передова в Попасній. Саме там боєць 59-ї мотопіхотної бригади отримав важкі поранення. У лікарню його евакуювали без свідомості, і майже десять днів Олександр перебував у комі.

– Я не могла його знайти чотири дні, – розповіла “КП” в Україні “Ліда. А потім мені подзвонили його командир і волонтер. Сказали, що він в Дніпрі в дуже важкому стані. У нього були повністю обгорілими обличчя і шия. Було страшно дивитися.

Дівчина пішла до директора ліцею, сказала, що повинна бути біля коханого, обіцяла наздогнати програму пізніше. І, отримавши благословення і від батьків, і від директора, примчала рятувати нареченого.

Ліді виділили невеличку кімнатку в пансіонаті недалеко від лікарні, але там вона тільки ночує, а весь день проводить біля Саші: допомагає ставити крапельниці, дбайливо умиває обличчя і просто тримає за руку.

Медсестри і санітарки щиро розчулюють: діти ж ще зовсім, а вона навколо улюбленого так клопочеться.

– Як тільки я Сашу побачила, то тихенько попросила його: “Якщо ти мене пам’ятаєш, стисни мою руку”, – розповідає Ліда.

У відповідь дівчина відчула легкий дотик рідної руки. Пам’ятає, значить.

Так вони поки і “розмовляють”.

– Я, буває, кажу: “А пам’ятаєш, було те-то і те-то?” – Посміхається дівчина. Він мені руку стискає, немов говорить: “Звичайно, пам’ятаю”. Іноді бачу, що Саша хоче мене обійняти. Доводиться пояснювати, що через всіх цих трубочок і крапельниць  не можна.

На щастя, лікарі кажуть, що стан хлопця день у день поліпшується. Причому багато в чому завдяки Ліді – любов зцілює.

У пацієнта поранення голови, забій мозку, поранення грудини, живота, кінцівок, – перерахував довгий список головний лікар лікарні Мечникова Сергій Риженко. – З’являються елементи свідомості, проте до повного одужання ще дуже далеко.

Свого улюбленого Ліда планує везти на реабілітацію до Києва, а потім вони відразу побіжать під вінець. Збиралися адже розписатися цієї осені, коли Саша приїде у відпустку – ось і розпишуться.

Читайте також:Серце рветься:18-річний сирота накрив своїм тілом гранату(фото)

Джерело.

Related Post