У середу, 20 вересня, відбулася закрита презентація нового сезону програми Ревізор (Новий канал), ведучим якої став київський ресторатор Микола Тищенко.
У бесіді Тищенко розповів, як в його ресторані колись проводилася ревізія. А також повідав про те, що після зйомок передач йому почали надходити погрози.
Микола, ви зараз проводите ревізії в ресторанах. Скажіть, а в ваших ресторанах коли-небудь хтось проводив ревізії?
– Звичайно. Колись в один з моїх ресторанів приходила найчарівніша ревізор всіх часів і народів Ольга Фреймут. Так-так було таке.
Лазила по полицях, все вишукувала, але так толком нічого і не знайшла. Вона тоді не знала, що цей ресторан я недавно відкрив і в ньому ще нічого не встигло зламатися. Ось такий досвід у мене був.
Табличку Ревізора дала?
– А я от не пам’ятаю, в той час давали їх чи ні. Це були перші програми. Таблички точно не було, я її не пам’ятаю, а якби вона була, зберіг би. Тому що дуже велика нагорода отримати табличку від Ревізора.
Розкажіть, як на вас реагували власники і персонал ресторанів, коли ви заходили в їх заклади і говорили, що зараз буде проведена ревізія. Які у них були перші враження – страх, радість і так далі?
– Впізнавали-впізнавали. Хтось ховався, інші розбіглися по сторонам, хтось мені кричав: “Микола, ви були моїм кумиром, а тепер я вас ненавиджу”, хтось намагався мене ображати в якийсь принизливій формі, інші ж навпаки говорили спасибі. Всі люди по-різному реагували.
Читайте також: ОЛЯ ПОЛЯКОВА СТАЛА ОБЛИЧЧЯМ ТУРЕЦЬКОГО КОСМЕТИЧНОГО БРЕНДУ
А були під час ревізії речі, які дивували вас в хорошому і в поганому сенсі?
– Наприклад, в поганому сенсі мене завжди дивувала скутість і безкомпромісність якихось старих, радянських підприємств, які не готові до якихось правильним змін хоча б в бік поліпшення санітарних норм.
У той же час мені приємно, що з’являються хороші підприємства по Україні, чого його я чесно кажучи не очікував. Я навіть вручив їм нагороду.
Я думав, що тільки міста-мільйонери мають можливість відкривати красиві ресторани, але немає, виявляється, що і в великих обласних центрах теж є люди, які переживають за розвиток ресторанного бізнесу, розвиток кулінарної школи в Україні. І ці люди є, і вони відкривають класні, красиві ресторани.
А були випадки, коли мені не дуже подобалося. Я приходив до закладу, а там по кухні ходили голуби. І коли я питав у кухарів, чому так відбувається, вони просто робили “киш-киш” птахам і говорили мені: “Голубів немає, Микола, подивіться”.
Я відповідаю: “А це пір’я в булочках звідки?”, А вони: “А це не пір’я і ви з собою їх принесли”. Ось такі речі мене бентежили.
Чи бувало таке, що ви приходили в ресторан, і вам якась річ потрапляла на очі, і ви відразу розуміли, що цей заклад не заслуговує нагороди, тому що, наприклад, там брудна ганчірка в склянці.
– Мене завжди дратує, коли в нових ресторанах неправильно opгaнізований кулінарний технологічний процес. Я ще розумію, коли такі помилки роблять початківці ресторатори або робили років 20 тому.
Але коли “молоді” ресторани і ресторатори проявляють таку зневагу до якості сировини, до технологій, виробничого процесу, це не зрозуміло. Чому така неповага до гостю заради жаги наживи?
Я вважаю, що гість завжди правий і, якщо йому сто раз не сподобається, то, що йому приготували, і воно йому не смачно, то йому зобов’язані замінити блюдо, і не брати з нього гроші.
На кухнях в тих чи інших ресторанах в різних містах багато закладів в жахливих антисанітарних умовах готують, користуються сировиною жахливої якості. І навіть якщо сировина хороше, то вони його неправильно зберігають без дотримання санітарних норм і всіх технологічних процесів.
Микола, ви отримували погрози після ревізій?
– Загрози мені досі надходять і в соціальні мережі, і моїм друзям дзвонять з погрозами: “Ми тебе знайдемо, подивишся, тобі це так не зійде”. Вони ж не розуміють, що це соціально правильна справа.
Я вважаю, що це мій обов’язок, як професіонала зробити загальний рівень ресторанного бізнесу вище і поділитися своїми знаннями безоплатно, щиро розповісти і поділитися досвідом.
Але багато людей сприймають це як особисту образу і чомусь стоять горою за невігластво і роблять великі фатальні помилки.
