fbpx
Суспільство
Готуємось до Великодня: Що треба покласти в кошик

Освячення продуктів Великоднього кошика має глибокий духовно-релігійний зміст та є складовою літургійного дійства. У кошику кожен продукт щось символізує та означає, вказує на глибокий зв’язок між матеріальною і духовною реальністю, взаємовідносини творіння із Творцем.

Великдень – свято родинне, з обов’язковим сімейним святковим обідом, щедрим на скоромні, посвячені у церкві смачні наїдки. Хмельницький нагадає головні атрибути свята і їхнє сакральне значення.

Спеціально до Великодня тримають кошик і вишитий особливим візерунком рушничок. Ще звечора кошик наповнюють святковими стравами.

Складовими святкового Великоднього кошика мають бути: паска, яйця (писанки, крашанки, крапанки), шинка, ковбаса, сир, масло, хрін та сіль. Кошик прикрашають зеленню (букшпаном або міртою) – символом безсмертя і вічного життя.

Зверху його накривають гарним вишитим рушником із написом “Христос Воскрес!”. Рушничок – багатство ниток, сплетених любов’ю і розумом, символ життя і вічності.

Також ставлять свічку – її встромляють у паску, або ж просто ставлять у кошичок та запалюють під час освячення. Свічка – світло, яке виносять назовні між людей так, вірують можна йти у світ і не блудити, бути життєрадісними і ставати світлом для інших.

Всі ці пожитки освячуються для того, щоб люди на свято одержали радість і духовну, і від земних дарів.

Паска – символ воскресіння. Священний (ангельський) хліб, що символізує також духовну поживу.

Як правило, пасок випікають кілька, різних розмірів, часом для кожного члена родини, і обов’язково одну велику – для всіх. Прикрашають великодній хліб візерунками з тіста – подвійними (восьмираменними) хрестами, решітками, віночками. І в цьому український великодній хліб суттєво відрізняється від російського “куліча” – не оздобленого візерунками, а просто залитого збитим білим цукром і посипаного різнокольоровим “пшоном”.

Садовлять паску і виймають її з печі-духовки з молитвою. Бажано, щоб під час випікання пасок на кухні панували тиша і спокій, щоб до плити підходило якомога менше людей, не гупали двері і не брязкотів посуд.

Сир і масло – це молочні страви, а молоко є первотвором, сировиною, яка не походить з діяльності людських рук, а є даром природи. Так, як мати годує свою дитину молоком, так сир і масло є символами жертовності та ніжності Бога. Божої благодаті маємо прагнути, як немовля прагне материнського молока.

Обрядовий сир (як і масло й молоко, які використовуються в багатьох обрядах) нагадує нам про стародавню культуру господарів-скотарів на теренах нашої країни. Із сиром готують страви, без яких не обходиться майже жодне традиційне свято – це вареники, налисники, пиріжки, мандрики.

Яйце – символ зародження життя, знак життя нового, воскресіння. Також – символ Сонця. Майже в усіх народів яйце вважалося джерелом життя і початку світу. У міфах різних народів зі світового яйця виникає всесвіт, або якась світотворча сила, втілена в божество, або міфічні першопредки.

Особливе значення має яйце на Великдень. Основний колір крашанок – червоний, він символізує пролиту за людей кров воскреслого Спасителя і радість життя. Темно-червоний колір готують з відвару цибулиння. З кори дикої яблуні – отримують жовту барву; з молодого березового листя – салатну; з шишечок вільхи – брунатну. У воду для фарбування крашанок додають потроху свяченої води – хрещенської, стрітенської і благовіщенської. Як правило, крашанок готують 13 – на згадку про Христа і його 12 апостолів. Крашанками обмінюються із знайомими, їх дають родичам, сусідам, тим, хто прийшов привітати, носять у гості, роздають жебракам. Також передають померлим, кладучи на могилки.

Ту є поле для діяльності й фантазій. Адже є крашанки, писанки, мальованки, драпанки…

Шинка, ковбаса – це символ душевної радості, яка приходить від сповнення людиною Божої волі, принесення Йому хвали і ходження по Його стежках. Вепр і свиня у міфологічному світогляді багатьох індоєвропейських народів пов’язаний із сонцем та аграрним культом. Як правило, вепр асоціюється із чоловічою силою, міцністю, а свиня – з силою землі, теплом і родючістю.

Відгомони колишнього вшанування свині є у деяких християнських легендах. Розповідають, що коли переслідували Христа, він сховався у сіні. Але кури розгребли сіно, відкривши Спасителя. Його схопили, але він зумів утекти і сховався у соломі. Підбігли свині й почали рити солому, зариваючи Христа ще глибше. З того часу Бог благословив свинину у їжу людям. Тому й існує традиція освячувати на Великдень сало та поросят.

Сіль – символ достатку, повноти. У Біблії сіль – символічний засіб зв’язку між Богом і його народом.

Отже, це і є те основне, що має бути у Великодньому кошику.

Читайте також: ЯК ПЕРШОГО КВІТНЯ ДІЗНАТИСЯ, ХТО ПОГАНИЙ, А ДІВЧАТАМ, ЖАРТУЮЧИ, ЗАБЕЗПЕЧИТИ СОБІ ЖИТТЯ БЕЗ БРЕХНІ

Джерело. 

Related Post

facebook