Аня плакала, обнявши плюшевого ведмедя. Сьогодні ввечері вона збиралася на побачення зі своїм хлопцем Мішею, але мама влаштувала скандал і нікуди її не пустила.
Два місяці тому Аня і Міша познайомилися в автосалоні. Миша там працює, а Аня приїхала на діагностику.
Вони зустрілися поглядами і обидва зрозуміли, що одне без одного тепер не зможуть.
Мама Ані спочатку прихильно прийняла хлопця, раптом стала з ним різко розмовляти, а потім і зовсім перестала пускати його в будинок і відпускати Аню на побачення.
Того вечора вона теж не відпустила Аню, не пояснюючи причини.
-Мама, ну чим тобі так не подобається Міша, що сталося, – плачучи запитала Аня.
-Не подобається він мені і все, – відповіла мати, не бажаючи пояснювати.
-Мама, я втечу, ти розумієш, я не можу без нього, – закричала Аня.
Читайте також: -ТІТОНЬКА, МОЖНА ПОГРІТИСЯ БІЛЯ ВАС, — ЗАПИТАЛА ДІВЧИНКА, УВІЙШОВШИ В МАГАЗИН
-Ще чого не вистачало, щоб ти з жебраком втекла, – теж закричала мама.
-Що? Мам, що ти говориш? Миша не жебрак! – викрикнула Аня.
-А ти знаєш, що він дитбудинку, – сказала мама дуже тихо.
-Ні, не знаю, ну і що, – не зрозуміла Аня.
-Раз він ріс у дитбудинку, значить у нього батьки або алкоголіки, або сидять, – також тихо сказала мама.
Звідки ти знаєш, не завжди ж так, – заплакала Аня.
-Мовчи, я побільше тебе розумію, – сказала мама і грюкнувши дверима вийшла з кімнати.
На наступний день Аня відразу після пар поїхала в салон до Міші.
-Міша, мама сказала, що ти з дитбудинку, тому вона не дозволяє мені з тобою дружити, – мало не плачучи промовила Аня.
-Ну так я з нapoдження ріс в дитячому будинку, ну і що, – знизав плечима Миша.
-Мені все одно, я тебе люблю і мені не важливо де ти ріс, а от мамі це важливо, – сказала Аня.
-Ань, слухаючи, а давай одружимося і переїжджай вже до мене, – запропонував Мишко.
-Так, ти що, мама ніколи не дасть дозволу, – злякалася Аня.
-А ми і не будемо питати, – посміхнувся Мишко.
Хлопець був упевнений y своїй пропозиції. У свої двадцять два роки, він був власником невеликого автосалону. У нього була однокімнатна квартира, куплена в іпотеку. Бізнес його розвивався і він подумував відкрити ще один автосалон.
Аня погодилася, вони написали заяву і дівчина переїхала до Міші.
Дівчина ввечері подзвонила мамі і сказала, що вони подали заяву і тепер вона буде жити у Мишка. Мама спочатку погрожувала, потім плакала, а потім кинула трубку.
На наступний день мама чатувала Аню біля університету.
-Ти точно вирішували жити зі своїм Михайлом? – запитала у Ані мама.
-Так, мам, я його люблю і буду жити з ним, – твердо сказала дівчина.
-Ну і живи зі своїм дитбудинківським жебраком, а до мене навіть не лізьте і дітей своїх до мене не тягніть, – сердито сказала мама і пішла, ні разу не озирнувшись на дочку.
Аня і Міша одружилися, через рік у них нapoдилася дочка. Аніна мама як і раніше була впевнена, що у Михайла погана генетика і не бажала навіть чути щось про внучку.
