iBilingua – Сторінка 1371 – На стику цивілізацій

життєві історії 0

Ну звичайно, ремонт на 500 000 гривень – то таке, не рахується. Для мами це дрібниці, не варто й згадувати. – Доню, ти чи не знала? Між іншим, на день народження без подарунка не приходять. І що, це привід приходити до матері на день народження з порожніми руками?

Ну звичайно, ремонт на 500 000 гривень – то таке, не рахується. Для мами

життєві історії 0

В один момент я ледь не призналася мамі Андрія, що насправді Микитка не є її рідним онуком. Річ у тім, що Любов Степанівна душі не чує у старшому онуку, а ось молодшого Матвійка для неї ніби не існує. Добре, що в останній момент я стрепенулася. Думаю, після такого “сюрпризу” вона б забула дорогу в наш дім

В один момент я ледь не призналася мамі Андрія, що насправді Микитка не є

життєві історії 0

Я навіть чоловіку нічого не розповідала. Хвилювалась, що важко перенесе він цю звістку. До нас новоспечені молодята в неділю навідались. Настя з порогу стала пробачення просити. Якби ж не ці світлини в інтернеті, то б і не знала, що сваха з ними радість розділила. А ми в той час вареники ліпили

Я навіть чоловіку нічого не розповідала. Хвилювалась, що важко перенесе він цю звістку. До

життєві історії 0

Свою дружину Анну та двох синів я покинув за декілька тижнів до нового року. При тому, не сказавши жодного слова. Я прості зібрав найнеобхідніші речі і вийшов з квартири. Не знаю, чим мене “захопила” Соломія, та закохався я по вуха

Свою дружину Анну та двох синів я покинув за декілька тижнів до нового року.

життєві історії 0

Я спершу з сином вирішила поговорити. Як не крути, він мені ближчий, ніж невістка. Та й онучка і його дитина – має право голосу. – Дівчинку повинна виховувати мама. Я Софії повністю довіряю. – Та де таке чувано взагалі? Вже всі родичі і знайомі глузують. Набравшись сміливості я пішла на розмову до невістки – вибору не було

Я спершу з сином вирішила поговорити. Як не крути, він мені ближчий, ніж невістка.

життєві історії 0

Після того, як ми всією сім’єю поїхали на іменини до моєї свекрухи, Анна Степанівна занепокоїлася. Річ утім, що чоловік купив в якості подарунка хороший холодильник, а старий подарував “нужденним”. Вже в наступні вихідні ми з нею сиділи у нас і чаювали. – Іринко, скільки ж мій синок заробляє, раз такі подарунки робить?

Після того, як ми всією сім’єю поїхали на іменини до моєї свекрухи, Анна Степанівна

життєві історії 0

Я дізналася правду рівно за тиждень, після шикарного весілля Христини, сестри мого чоловіка. Ми сиділи з Богданом за кухонним столом, і пили каву зі святковим короваєм. А мене в той момент ніби “прорвало”. Я сала обговорювати нашу квартиру. Який там буде дизайн, і як чудово ми все облаштуємо. В цей час Богдана стало трусити. – Мені треба тобі дещо сказати! – Добре, що в цей час я сиділа

Я дізналася правду рівно за тиждень, після шикарного весілля Христини, сестри мого чоловіка. Ми

життєві історії 0

У молодості Ніна Максимівні жила у гарній квартирі в обласному центрі, обіймала добру посаду. Потім познайомилася з Дмитром, дуже успішним і симпатичним. Між ними зав’язався, як то кажуть, цукерково-букетний роман. Тепер Ніна їхала у поїзді. – Навіщо тобі квіти, вони швидко зав’януть, а на поїздки потрібні гроші – краще тобі купимо гарну сукню. Відпочити можна і на дачі, там свіже повітря, ліс, річка. Ніна запитала Наталку, чому вони не одружаться. Та сказала, що він уже одружений

Якось у поїзді я познайомилася з жінкою. Ми опинилися в одному купе. Дорога далека,

життєві історії 0

Свій день народження я не збиралася святкувати. Ми тільки переїхали у свою квартиру. Спали з чоловіком на підлозі. Ніякої техніки, умов. Та зранку нас розбудив дзвінок у двері. Я відкрила, і не повірила своїм очам. На порозі стояв мій тато, якого я в очі не бачила. – Привіт, доню! – Від несподіванки я хлопнула перед ним дверима, і закрилася у своїй кімнаті

Свій день народження я не збиралася святкувати. Ми тільки переїхали у свою квартиру. Спали

життєві історії 0

Ці записи Олени Анатоліївни я побачила випадково. Як би дивно це не звучало, та я перечитала все до останньої буквочки. Додому я йшла без настрою. А ввечері, коли Олег повернувся з роботи, ми сіли за “стіл переговорів”. Такої витівки від своєї свекрухи я не очікувала

Ці записи Олени Анатоліївни я побачила випадково. Як би дивно це не звучало, та