fbpx
Дорога довга, пробки, нудно. Давно автобусом не їздив. Поруч стоїть гарна жінка. Ну я вирішив з нею познайомитися. Виявилося, у Раїси теж дача у тому ж садівництві, що й у мене. Розмовляємо, вона така вся смілива, мене до себе на чай запрошує. Доїхали, до неї прийшли. Раїса на кухні, така гарна, статна, чай заварює, бутербродики маже. Хвилююся
Їхав я на дачу в автобусі, машина у ремонті. Дорога довга, пробки, нудно. Давно
Це було наше перше побачення зі Станіславом. Зустрілися ми біля центрального входу скверу, пішли гуляти. Спілкувалися наче нормально, але через речення у Станіслава проскакували фразочки, які мене злегка дивували: – А от якби я мав машину, ми б кататися поїхали. Он у друга тачка є, чудова просто, адже дівчатам всім що треба? Якби у мене була машина, у мене таких побачень було б 10 на тиждень
Зі Станіславом ми познайомилися у моєї подруги на дні народження. Коли Стас запропонував сходити
В холодильнику, хоч шаром коти, а їсти, особливо в кінці робочого дня, хочеться, як ніколи. Навпроти мого будинку є невеличкий супермаркет. Вирішив зганяти хоча б за ковбаскою та батоном. Повертаюсь з “авоською” і біля під’їзду зустрічаю свою сусідку Ольгу, і не одну. З мене вже всі сусіди глузують через цю ситуацію
В холодильнику, хоч шаром коти, а їсти, особливо в кінці робочого дня, хочеться, як
З суботи на неділю, а це в той час, як ходить святий Миколай, ми всією сім’єю ночували у моєї мами. Звісно, що і самі подарунки підготували, і бабуся постаралася на славу. І ось з самого ранку, на мій телефон стала надзвонювати свекруха. Спершу я подумала, що Анастасія Миколаївна жартує. Ну чесно, хіба це нормально?
З суботи на неділю, а це в той час, як ходить святий Миколай, ми
Кілька років тому до мене звернулися знайомі з проханням допомогти їхній добрій знайомій. Подруга Юліана – «духовно просвітлена» людина. Астролог. Духовний учитель. Тримає невеликий магазинчик езотеричних товарів. Ну знаєте – пахощі, олії, амулети і всякі подібні дрібнички. – А мені лячно на них дивитися, тому я одразу все викидала. На господиню було оформлено 4 кредити. Ось тут і почалося найцікавіше з Юліаною
Кілька років тому до мене звернулися знайомі з проханням допомогти їхній добрій знайомій. Подруга
З Тонею ми дружили 7 років. Після закінчення університету я влаштувалась на роботу, почала заробляти пристойно і подруга попросила влаштувати її до мене у фірму. Оскільки з начальницею у мене були добрі взаємини, поговорила, порекомендувала. Я спокійно пішла у відпустку
З Тонею ми дружили 7 років. Після закінчення університету я влаштувалась на роботу, почала
В п’ятницю в нас “чоловічий день”, тому Анна без заперечень мене пустила на зустріч з друзями. А мені, якщо чесно, аби з дому вирватись. Ну не можу я останнім часом на неї дивитися, і хоч ти що роби. І тут в нас за столиком в кафе починається розмова. – Мужики, як же я вам заздрю! Та я б десять тих діамантів купив, і словом би не промовився. Знайшли причину засмучуватися
В п’ятницю в нас “чоловічий день”, тому Анна без заперечень мене пустила на зустріч
Вирішила я невістці Олені нічого не дарувати, вирішила я сьогодні, їй все одно не догодиш. Он якось подарувала їй набір гарної косметики. Вибирала довго, бо сама майже не користуюся таким. Подарувала я і побачила, що у невістки навіть посмішка з лиця сповзла. Так само я не вгадала з теплим домашнім халатом. Ну от тепер зроблю простіше, Так хоч гроші в цілості залишаться
Досить з мене постійних переживань з приводу подарунків для невістки Олени, вирішила я сьогодні.
Я ледь-ледь зібрала дівчаток у теплі комбінезони і вибралась колясочкою на вулицю. Так, в хаті прибрати я не встигла, як і зварити улюблений червоний борщ Валері. Прийшли додому ми через дві години. Чоловік замість того, щоб допомогти з малятками, заклав руки, і нудним тоном спитав, що він має їсти
Я ледь-ледь зібрала дівчаток у теплі комбінезони і вибралась колясочкою на вулицю. Так, в
Лідія Остапівна, добра душа, вирішила допомогти племінниці, якій з родиною зараз ніде жити. Але жити в одній квартирі з нею, її чоловіком та двома маленькими дітьми свекрусі виявилося складно. – – Леся дзвонила, у неї там таке відбувається! Тому вони поки до мене, а я – до вас, приймайте вже, у вас же три кімнати
Лідія Остапівна, добра душа, вирішила допомогти племінниці, якій з родиною і двома малими дітьми

You cannot copy content of this page