iBilingua

До цього дня я ретельно готувався: приготував смачну вечерю, прибрав квартиру, і навіть купив свічечки, щоб створити романтичну атмосферу. Дарина зайшла в мою квартиру, і осяяла її красою. Ми спершу сіли за стіл, а згодом я вирішив зробити їй “рум тур”. З моєї кімнати вона вийшла сама не своя, і відразу ж попрямувала до виходу

До цього дня я ретельно готувався: приготував смачну вечерю, прибрав квартиру, і навіть купив

життєві історії 0

Батько та мати Ані розлучилися, коли їй було 2,5 роки. Він поїхав на роботу до іншого міста, вона лишилася вдома. Незабаром мати вийшла заміж і залишивши маленьку Аню з бабусею та дідусем та тіткою. Приїжджала рідко, донька її мало цікавила. Там була інша сім’я та вже інша дитина. Батько постійно платив аліменти, навіть писав листи про своє життя

Батько та мати Ані розлучилися, коли їй було 2,5 роки. Він поїхав на роботу

життєві історії 0

Раю, не знаєш, хто у нас в однокімнатній на першому поверсі? А квартира ж кооперативна! Значить, гроші водяться. І пільги в неї є, мені в домокомі говорили. І пенсія особлива, Валька-листоноша ще дивувалася — ні в кого тут такої немає, якісь усе перекази-виплати приходять! Ну як мені навіщо?! По-перше, знати треба, хто поруч, по-друге, хоч вона й нелюдима така. але потребує турботи. Я ось не бачила, щоб хтось їздив до неї. Значить, сама

Раю, не знаєш, хто у нас в однокімнатній на першому поверсі? Та я знаю,

життєві історії 0

Я їхала у тролейбусі без квитка, коли зайшли контролери. Людей недалеких, не дуже грамотних, які не виїжджали далі свого забутого Богом села, але світяться такою безумовною добротою і мудрістю, що хотілося вклонитися їм у ноги, обійняти за коліна, уткнутися обличчям

Мені було років чотирнадцять. Я їхала у тролейбусі без квитка, коли зайшли контролери. Як

життєві історії 0

Юра прекрасно знав, що я одна не впораюсь з орендою житла, але не задумуючись зібрав свої пожитки в рюкзак, і “відчалив”. Я стала йому телефонувати, та чоловік одразу ж мене заблокував. Більше місяця я не знала де він і що з ним. Благо, свекруха ввійшла в моє становище, і розповіла всю правду. Повертатися в Тернопіль до батьків я не хотіла. Вони з першого дня знайомства з Юрою, відмовляли від весілля

Юра прекрасно знав, що я одна не впораюсь з орендою житла, але не задумуючись

життєві історії 0

Ми спершу жили з батьками Сашка, але одного дня його мама нас ощасливила. – Ви можете поселитися в одному з будиночків бабусі. Там якраз орендарі з’їжджають. – Ми були, не те слово, щасливі. Одразу ж взялися за косметичний ремонт. Одного дня, коли Сашко був на роботі, в двері задзвонила бабуся, Тамара Павлівна. Я не відчинила. А вона миттю давай онука набирати

Ми спершу жили з батьками Сашка, але одного дня його мама нас ощасливила. –

життєві історії 0

Я коли побачив, що мама за голову взялась, вирішив забрати її до себе. На той час я вже був одружений, а моя Валентина чекала дитину. Оскільки у неї це другий шлюб, і від першого був син, мама була нам хорошою допомогою. Квартиру ми винаймали. Мама старалася встигнути все: і готувала, і прибирала, і за хлопчиком дивилася. Та одного дня я не стримався, і виставив маму за поріг. Після чого зателефонував сестрі

Я коли побачив, що мама за голову взялась, вирішив забрати її до себе. На

життєві історії 0

Мене везуть до села. Батьки називають це засланням. Початок літа. У мами в сумці варена курка, чорний хліб та огірки. Мене завжди годують перед виходом, але я завжди одразу хочу їсти в поїзді і в коханої хресної Галі. Я і зараз заходжу до неї і відразу хочу їсти. Курка загорнута у газету. Там увечері з бабусею корів зустрічати. Їх видно здалеку, спочатку пилюку, потім стадо. У Зірочки біла пляма на лобі

Мене везуть до села. Батьки називають це засланням. Мені років вісім. Початок літа. Початок

життєві історії 0

Біля магазину стояла жінка і продавала шкарпетки. Такі собі досить шкарпетки, невміло зв’язані. І дуже великі, розміру сорок сьомого так. Стоїть і несміливо тримає ці лячні шкарпетки в руках. Продає, отже. А інша жінка йшла в магазин, щоб купити курку та хліба. Капусту, буряк купити. І картоплі. І якогось смачного печива до чаю. Їй якраз зарплатню дали

Біля магазину стояла жінка і продавала шкарпетки. Такі собі досить шкарпетки, невміло зв’язані. І

життєві історії 0

Ні, у таких, як ти, завжди щасливі чоловіки. Євою виявилася жінка з обличчям однієї знайомої з екрану. Знаєте такий типаж жінок, який називає тебе дитинкою і це не прикро, оскільки поруч з ними ти стаєш дитинкою. – Що трапилося, дитинко? – І я захотіла розповісти їй усе своє життя. – Блискавки ось на джинсах, і на спідниці шов розійшовся, і взагалі курс євро, все це у світі і листя у герані жовтіють. І за машинкою сидить Єва, мама всіх дітей. – У яких таких? І полуниця смачніша, і сонце яскравіше

Я взагалі шалено везуча людина. Найбільше мені щастить на людей, а точніше – мені