iBilingua – Сторінка 1418 – На стику цивілізацій

життєві історії 0

Дороги назад у наш дім зовиці немає, це моя позиція. Я не влаштовувала сцен із з’ясуванням взаємин і відбиранням подарунка, тим більше, я точно знаю, що Марта шубу вже носить. Віддала я їй свою шубу у прекрасному стані, Марта в очі мені дякувала, раділа, а потім виявилося, що я загордилася. Мені батьки віддали квартиру татового брата. Ще через рік одружилася і зовиця, ми були запрошені на весілля

Жодного бажання спілкуватися з сестрою чоловіка Мартою в мене тепер немає. Така невдячна людина,

життєві історії 0

Що на Миколая онуки під подушечками знайдуть? – поцікавилася я у дочки. – Та що? Артуру і Лізі Миколайчик покладе планшети, а Назар обійдеться солодким подарунком – його батько менше аліментів платить, – відповіла Стефанія. Я де стояла, там і сіла. Як так? Вона своїх дітей ділить через те, скільки їхні батьки платять аліментів. Наша дівчинка з прекрасним ім’ям Стефанія росла в достатку. Онук ріс, ми вирішили, що час купити Стефі з дитиною окрему квартиру

Якось не так я виховала дочку, мабуть, щось важливе у дитинстві не змогла їй

життєві історії 0

Син Віри Миколаївни одружився 4 роки тому. Невістка дуже гарна, сподобалася новоспеченій свекрусі. Вона намагалася допомогти дівчині у всьому, підказати, підтримати. Через якийсь час навіть почала вважати її донькою і всім говорила: ,,Не всі свекрухи погані. Не всі невістки ліниві. Буває і як у нас.”

Віра Миколаївна дуже приємна жінка. Старший економіст, добра і чуйна. Намагається допомогти всім. Її

рецепти 0

Такі тістечка виходять не тільки смачними, а й гарними, вони чудово виглядають на святковому столі

Такі тістечка виходять не тільки смачними, а й гарними, вони чудово виглядають на святковому

рецепти 0

Цей лимонний пиріг один із найулюбленіших у нашій родині. Він виходить повітряний, не сухий, і такий неймовірно смачний, що йому крем не потрібен! І робиться цей пиріг дуже швидко і просто – все змішав і в духовку!

Цей лимонний пиріг один із найулюбленіших у нашій родині. Він виходить повітряний, не сухий,

життєві історії 0

На Романа у мене був день народження, мене навіть назвали Ромою, але я не про це. На свій тридцятий ювілей я запросила всіх найближчих друзів і родичів. Все що було на столі, моїх рук справа, я стільки часу і сил вклала в цей процес. Петро в цей час був на роботі, тому не допомагав. І тільки ми сіли за стіл, почались насмішки з його боку. Коли гості розійшлись, я покликала чоловіка на розмову

На Романа у мене був день народження, мене навіть назвали Ромою, але я не

життєві історії 0

Вадим переїхав жити в мою квартиру. – У своїй я роблю капітальний ремонт. Не можу собі дозволити, привести королеву в пусті стіни. Як тільки все зроблю, ми переїдемо. – Я повірила, але через місяць почалась дивина. Вся офіційна зарплата мого коханого йшла на оплату аліментів і просто колишній дружині на “колготи”. “Додатковий” бізнес так і не став успішним. А ці “копійки”, що залишалися, Вадим тратив на себе

Вадим переїхав жити в мою квартиру. – У своїй я роблю капітальний ремонт. Не

життєві історії 0

Ось тоді я вже перестала готувати, Данило не очікував. Минуло два тижні. Собі та дітям готую, а чоловікові ні. Тому що в нас була домовленість. Він вигрібає з холодильника все, що є. Зазвичай до ранку там сиротливо лежать кілька недоїдених шматочків

Ось тоді я вже перестала готувати, Данило такого повороту подій не очікував. Минуло два

життєві історії 0

Спеціально на сватанію з Чехії повернувся Ігор. Зустріч ми запланували на неділю, в цей день ще й якесь церковне свято було. Ну, думаю, все має минути гарно. Я накрила стіл. Всі страви сучасні, Улянка в інтернеті рецепти шукала. З першого погляду свекри нам дуже сподобалися, але це лише перше враження. Вони після дев’ятої поїхали, а я всю ніч не спала. Але ж і настирливі вони

Спеціально на сватанію з Чехії повернувся Ігор. Зустріч ми запланували на неділю, в цей

життєві історії 0

У них дві квартири, а вони навіть не запропонували туди переїхати. Знають же, що ми в орендованій живемо. Одну могли б здавати, а другу нам дати. Невже для рідного сина шкода!

Йдучи додому, знайома почала розповідати про своїх родичів та зятя. — Хто б міг