fbpx
життєві історії 0
На Романа у мене був день народження, мене навіть назвали Ромою, але я не про це. На свій тридцятий ювілей я запросила всіх найближчих друзів і родичів. Все що було на столі, моїх рук справа, я стільки часу і сил вклала в цей процес. Петро в цей час був на роботі, тому не допомагав. І тільки ми сіли за стіл, почались насмішки з його боку. Коли гості розійшлись, я покликала чоловіка на розмову
На Романа у мене був день народження, мене навіть назвали Ромою, але я не
життєві історії 0
Вадим переїхав жити в мою квартиру. – У своїй я роблю капітальний ремонт. Не можу собі дозволити, привести королеву в пусті стіни. Як тільки все зроблю, ми переїдемо. – Я повірила, але через місяць почалась дивина. Вся офіційна зарплата мого коханого йшла на оплату аліментів і просто колишній дружині на “колготи”. “Додатковий” бізнес так і не став успішним. А ці “копійки”, що залишалися, Вадим тратив на себе
Вадим переїхав жити в мою квартиру. – У своїй я роблю капітальний ремонт. Не
життєві історії 0
Ось тоді я вже перестала готувати, Данило не очікував. Минуло два тижні. Собі та дітям готую, а чоловікові ні. Тому що в нас була домовленість. Він вигрібає з холодильника все, що є. Зазвичай до ранку там сиротливо лежать кілька недоїдених шматочків
Ось тоді я вже перестала готувати, Данило такого повороту подій не очікував. Минуло два
життєві історії 0
Спеціально на сватанію з Чехії повернувся Ігор. Зустріч ми запланували на неділю, в цей день ще й якесь церковне свято було. Ну, думаю, все має минути гарно. Я накрила стіл. Всі страви сучасні, Улянка в інтернеті рецепти шукала. З першого погляду свекри нам дуже сподобалися, але це лише перше враження. Вони після дев’ятої поїхали, а я всю ніч не спала. Але ж і настирливі вони
Спеціально на сватанію з Чехії повернувся Ігор. Зустріч ми запланували на неділю, в цей
життєві історії 0
У них дві квартири, а вони навіть не запропонували туди переїхати. Знають же, що ми в орендованій живемо. Одну могли б здавати, а другу нам дати. Невже для рідного сина шкода!
Йдучи додому, знайома почала розповідати про своїх родичів та зятя. — Хто б міг
життєві історії 0
Мама чоловіка Владислава запросила нас зустрічати новий рік до них, я дуже зраділа, вона сама мені подзвонила. Але наприкінці розмови Надія Сергіївна сказала: – Але ж ти розумієш, Олено, приходьте без твоєї старшої дочки, ми ж сім’єю збираємося! Нехай Аліна до рідні батька їде
Мама чоловіка Владислава запросила нас зустрічати новий рік до них, я дуже зраділа, вона
життєві історії 0
Нашому шлюбу із дружиною вже 7 років. До весілля ми були разом три роки. Зараз у нас є чудовий син, про якого ми дбаємо. Жили ми спокійно, як правило, без суперечок. На цьому тижні я помітив, що моя дружина дуже змінилась, почала мене ігнорувати. Вона почала більше часу переписуватися в телефоні, раніше такого ніколи не було
Нашому шлюбу із дружиною вже 7 років. До весілля ми були разом три роки.
життєві історії 0
Коли на світ мала з’явитися наша дитинка, моя мама наполягла, щоб я приїхала, і перший час пожила у них. І ось Настусі вже пів рочку минуло. Я кожного разу по телефону прошу Максима, приїхати і забрати нас, оскільки він живе в іншому місті, але у нього завжди якісь відмовки. Вже й мама з татом нічого не розуміють, і засмучуються з цього приводу. І ось в неділю, я, без попередження, поїхала з дитиною в Чернігів
Коли на світ мала з’явитися наша дитинка, моя мама наполягла, щоб я приїхала, і
життєві історії 0
У мого єдиного онука вісімнадцятого грудня буде день народження. Один рочок виповниться. Син на цих вихідних зателефонував, і запросив на торжество. Хоча, яке там торжество: буде сваха зі сватом, хресті батьки і ми, і то, ще не відомо до кінця, чи ми будемо. Річ в тому, що для Миросі ми не бажані гості в їх домі. І особисто вона на це святкування мене не запросила
У мого єдиного онука вісімнадцятого грудня буде день народження. Один рочок виповниться. Син на
життєві історії 0
За день до святкування я забігла в супермаркет, щоб докупити деякі продукти до фуршетного столу. І вже коли під’їжджала візком до автівки, до мене підійшла дівчина, на вигляд їй було років двадцять. – Вибачте мене! Прошу, вибачте! Але я повинна вам це сказати, – вона ледь стримувала сльози. – Я не можу більше мовчати, оскільки скоро стану мамою. Я хочу, щоб моя дитинка росла у повноцінній сім’ї. Відпустіть Володю до мене
За день до святкування я забігла в супермаркет, щоб докупити деякі продукти до фуршетного

You cannot copy content of this page