iBilingua

Коли я познайомила Сергія зі своїми батьками, вони йому сподобалися, хоча тато “багато говорив”, він в нас така людина, не дає нікому слова сказати, а мама з порога повчала, бо вона “життя прожила”. Але на це Сергій уваги не звернув, йому найбільше впало в око те, в яких умовах вони живуть. Але і це не завадило нам жити разом, хоча й на орендованій квартирі. Ох, як же я про все шкодую

Коли я познайомила Сергія зі своїми батьками, вони йому сподобалися, хоча тато “багато говорив”,

життєві історії 0

Як би я не шукала причину, але все ж прийшла на день народження до мами і привітала її. Даринку з собою не брала, вона день перед тим погано себе почувала. Моя дочка з’явилася на світ через два дні після бабусі, тому своєю появою зробила їй найцінніший подарунок. На святкування доньки ми запросили і хресних, і батьків, і друзів. Але мамі цього було мало, їй “вклонитися” потрібно. Така вона вже людина

Як би я не шукала причину, але все ж прийшла на день народження до

життєві історії 0

Я розуміла, шило з мішка рано чи пізно вилізе, але продовжувала робити свою справою, хоч і лячно було. Не знаю яким дивом, але Валера одного дня таки дізнався про мою “нову любов”. Коли я ввечері прийшла додому, він увімкнув свій телефон, і дав подивитися відео, яке він сам і зняв. – Більше цього Андрія в твоєму житті не буде. Забудь! – Можливо він і правильно вчинив, але Андрій – єдина моя любов була і буде

Я розуміла, шило з мішка рано чи пізно вилізе, але продовжувала робити свою справою,

життєві історії 0

Я одружена 10 років, у нас 2 спільні дитини. Старший пішов до школи, молодшій 1 рік. І на мене хочуть повісити дитину чоловіка від першого шлюбу, якому 14 років

Я одружена 10 років, у нас 2 спільні дитини. Старший пішов до школи, молодшій

життєві історії 0

Мені таке почути від “за крок” свекрухи було вкрай образливо. Мало того, що всю організацію ми взяли на себе, так Катерина Степанівна навіть не вшанувала нас своїм візитом за тиждень до торжества. – А чого мені до вас їхати. Це ж не близько. Самі вирішуйте, ваше свято. – Добре, подумали ми з Денисом. Та за день до торжества від неї почались дзвінки. І то не так, і це не сяк. – А де ж ви були раніше?

Мені таке почути від “за крок” свекрухи було вкрай образливо. Мало того, що всю

життєві історії 0

Як тільки я дізналася, що Віталіна познайомилася і навіть збирається заміж, за, можна сказати, мого однолітка, я була розчарована, але навіть слова не сказала, щоб її відмовити. Вважала, що це її життя, і її вибір. Не хотіла, щоб згодом Віталіна мене у чомусь винила. Але і тут я “не хороша” мама. Як і очікувалося, довго цей союз не протримався. Дочка перебралася до мене. І почалося

Як тільки я дізналася, що Віталіна познайомилася і навіть збирається заміж, за, можна сказати,

життєві історії 0

Господь нам з Василем подарував двійко діточок. Вони вже дорослі: Євгену 33, а Софії 29. У кожного свої сім’ї, турботи, але що б не сталося, Софія ніколи про мене не забуває. І зателефонує, і приїхати лишній раз не полінується, а ось з сином все інакше. Я так розумію, що невістка вихована по-іншому. Не привили їй любов до старших, і це дуже погано. Вона ж також майбутня свекруха, і все, що вона робить, повернеться бумерангом

Господь нам з Василем подарував двійко діточок. Вони вже дорослі: Євгену 33, а Софії

життєві історії 0

Все сталося на сороковий день за моїм татом. Вони з мамою жили в іншому місті. Звісно, я запланувала приїхати на службу, це мій обов’язок. Та свекруха вирішила, що завести її до куми на теревені – важливіше. Річ у тім, що у нас з Тарасом одна автівка на двох. А Лідія Петрівна уже у віці, їхати на автобусі – не для неї. Замість підтримки я отримала “бурю”

Все сталося на сороковий день за моїм татом. Вони з мамою жили в іншому

життєві історії 0

Я й не думала, що єдиного сина віддам за зятя в таку далечінь, але що поробиш. Так склалося, що Оксана, моя невістка, також була єдиною дитиною, до того ж її мати була лежачою, і за нею потрібно було доглядати. Я змирилася. Минав час. У мене там з’явилося трійко онуків. Та одного дня прийшла звістка, яка перевернула все моє життя. До сьогодні я не знаю, де мій Ромчик, він просто зник. Я вирішила, що один з онуків має жити зі мною, щоб мені це не коштувало

Я й не думала, що єдиного сина віддам за зятя в таку далечінь, але

життєві історії 0

В перший же день Дарія Ігорівна стала командувати на моїй кухні. – Ніяке смажене зранку. Тільки вівсянка. Вона корисна і ситна, – сказала вона сину, накладаючи черпачок кашки в його улюблену тарілку. – Але для чого я буду щось заперечувати, якщо сам Андрій ледь їсть цей сніданок, але мовчить, не перечити ж рідній матері. Того ранку Андрій тільки поїхав на роботу, як в двері подзвонили. – Я знала, що не варто тобі довіряти. Ось “він” і попався, – і підійшла до дверей

В перший же день Дарія Ігорівна стала командувати на моїй кухні. – Ніяке смажене