iBilingua

Ми з сім’єю якраз того дня поверталися з сонячної Туреччини. Літак приземлився близько одинадцятої. Мій старенький мерседес чекав на автостоянці нашу галасливу сімейку. Ми ще не до кінця розуміли, що знову повернулися до рідного Львова, який частенько “балує” нас дощиком. Та все ж, дома краще ніж в гостях. Ми припаркувалися і я побачив це непорозуміння, яке сусідські діти обходили стороною. І вирішив втрутитися

Ми з сім’єю якраз того дня поверталися з сонячної Туреччини. Літак приземлився близько одинадцятої.

життєві історії 0

Щоб люди, а особливо сусіди і рідні, зайвий раз не мали приводу по сюсюкатися, я вирішила від них приховати, який саме подарунок ми з чоловіком підготували свекрусі на день народження. Вона, як це б не було для мене дивно, засмутилася. – Ви що, думаєте я у власній квартирі лад не наведу? Дуже негарно з вашого боку вийшло! Я цього не очікувала на ювілей, – сказала свекруха, і до сьогодні з нами не розмовляє

Щоб люди, а особливо сусіди і рідні, зайвий раз не мали приводу по сюсюкатися,

життєві історії 0

З Романом ми прожила дуже гарне життя, виховали сина, Тарас вже й одружився. Я й подумати не могла, що після того, як його не стане, у мене будуть такі проблеми зі спадком. Коли я з сином вдруге прийшла до нотаріуса, щоб все владнати з документами, на нас там чекала жінка. Так дивно, стільки часу минуло, а Роман так і не змінив свого рішення, яке прийняв випадково в молодості

З Романом ми прожила дуже гарне життя, виховали сина, Тарас вже й одружився. Я

життєві історії 0

Ганна Андріївна живе в сусідньому під’їзді, тому являється частим гостем в нашому домі. Останній її візит був на Дмитра. Відразу ж після церкви вона прийшла до нас. Поїла вареників, які ми з чоловіком зранку наліпили, і випадково почула, що ми нарешті змогли наскладати з Мироном на недорогу автівку. – Для чого вам? І взагалі, синок, у тебе переді мною боржок. І я знаю як його викупити!

Ганна Андріївна живе в сусідньому під’їзді, тому являється частим гостем в нашому домі. Останній

життєві історії 0

Коли я вийшов з офісу, то побачив там чоловіка і жінку. Про те, що це мої мама і тато я зрозумів відразу. Мама, як тільки мене побачила, стала навколішки, і почала просити прощення, а батько раз у раз повторював: “Щоб не було, ми з тобою одна сім’я. Степане. Ти повинен нам допомогти. Більше нікому”. Я не прогнав їх відразу. Дав грошей, і сказав, щоб очі мої їх більше не бачили

Коли я вийшов з офісу, то побачив там чоловіка і жінку. Про те, що

життєві історії 0

Я того дня вирішила провідати внучку. Заходжу в квартиру, а там “буря”. – Знову шкарпетки розкидані?, – питаю я, а вона мені у відповідь. – Ви не навчили свого сина елементарного, а мені тепер з ним жити, – і пішла в свою кімнату, де продовжила розмову з Павлом. – Що ж твоя матуся не спромоглася тобі квартиру купити? Живеш на всьому готовому! А до внучки прибігати раз у раз вона може. І не соромно їй?

Я того дня вирішила провідати внучку. Заходжу в квартиру, а там “буря”. – Знову

життєві історії 0

“Синку, я хоч уже й на пенсії, але все ще пам’ятаю, що перша та друга групи не можуть дати третю, ну ніяк…” Розмова відбулася за кілька подій до того, що сталося. Тоді друг сказав мені, що Вероніка народила сина, як дві краплі води схожого на мене. Але я не надав цьому значення. Після закінчення університету я вирушив у Польщу до дядька. Скоро у нас з Інною народилася дівчинка. І тільки дзвінок від мами ввів мене у ступор

“Синку, я хоч уже й на пенсії, але все ще пам’ятаю, що перша та

життєві історії 0

Коли тато зателефонував, і запропонував зустрітися, я погодилась відразу, оскільки мама вже натякнула причину. Я була на сьомому небі від щастя, адже ніколи не почувалася в квартирі свекрів, як в себе вдома. Вони могли в любий момент вказати нам з чоловіком на двері. Новиною я відразу ж поділилася з Євгеном, а він взяв, і мамочці все своїй розказав. Я була не в собі, коли почула. – Яка іпотека? Вам що, немає де жити?

Коли тато зателефонував, і запропонував зустрітися, я погодилась відразу, оскільки мама вже натякнула причину.

життєві історії 0

Мені потрібна ваша допомога та підтримка. Все це дуже складно, і я заплуталася, ця каша заварилася півроку тому. Забігаючи на перед, я хочу розповісти про свого друга дитинства. Його звати Микита. Ми знайомі з ним із садочкового віку і наші сім’ї завжди товаришували. І ось я поїхала з подругами у Мілан і зустріла тут кохання. Я підійшла до нього. Він мовчки дав мені конверт, тепло посміхнувся

Мені потрібна ваша допомога та підтримка. Все це дуже складно, і я заплуталася, ця

життєві історії 0

Олеся не з нашого міста, ми познайомилися 10 років тому на роботі, тоді я якраз розлучалася, а вона мене підтримала. Спочатку Олеся винаймала кімнату, потім я її покликала жити до себе, щоб вона не платила за житло. Через кілька років вона почала їздити на роботу у Голандію вахтами і одного разу вона повернулася з животиком. Тепер я розумію, що, мабуть, треба було дати грошей

У мене є подруга Олеся, чи, можливо, була. Ми з нею знайомі 10 років.