fbpx
Моїй мамі 96 років і вона ще ого-го. Вранці встає, снідає, телевізор подивиться і йде в магазин. Купить там якесь печення і назад йде поспішно. Печення їй не потрібні, щоб прогулятися в магазин ходить. Все робить сама, і підлогу помиє шваброю, і прання поставить, і млинці випече. Молодець одним словом. Спати лягає рано. Тільки як ляже, все чогось шепоче. Якось я її спитав: — Мам, ти чого все шепочеш, коли спати лягаєш?
Моїй мамі 96 років і вона ще ого-го. Вранці встає, снідає, телевізор подивиться і
Потяг довго стояв на якійсь станції. Нарешті вагони смикнулися розбудивши Миколу. Він глянув на годинник. Друга ночі. Потяг набирав швидкість і колеса заспівали свою звичну пісню. Микола підвівся на лікті і подивився у вікно. Нічого не видно. Скоро світанок, і він буде вдома, де на нього чекають дружина та син. Поїзд приходив на його станцію о п’ятій ранку. Він подивився на місце, де навпроти нього лежав сусід
Потяг довго стояв на якійсь станції. Нарешті вагони смикнулися розбудивши Миколу. Він глянув на
До весілля єдиного сина ми з чоловіком ретельно готувалися. В якості подарунка подарували молодятам ключі, хоч і однокімнатної, але все ж своєї квартири. Облаштували її меблями і всією необхідною технікою. Та з весілля довелось піти завчасно. Все почалось ще в РАЦСі. Фотограф нас розставляв до фото, а Тоня фиркнула, щоб я біля неї не стояла, бо не підходжу по кольору. – Не буду ж я позориться в інстаграмі
До весілля єдиного сина ми з чоловіком ретельно готувалися. В якості подарунка подарували молодятам
Теж мені, подарунок: на три роки старше, ні освіти, ні смаку! Та вона вдячна має бути за те, що Вітя її з дитиною взяв! Де б вона була, якби не Вітя!
Пенсіонерка Світлана Петрівна відверто недолюблює свою невістку Анжелу. — Теж мені, подарунок: на три
Я добре пам’ятаю той день, коли в кімнату зайшли мама з татом, присіли біля мене на ліжечко, і стали говорити, що скоро я стану старшою сестричкою. Мені на той час було десять років, і я вже років п’ять, так точно, у листі до святого Миколая кожного року писала , що мрію про братика чи сестричку. Софійка з’явилася в термін, та ближче року все почалося!
Я добре пам’ятаю той день, коли в кімнату зайшли мама з татом, присіли біля
Не розумію, за що вона така зі мною? Я завжди до неї з усією душею. Грошей дала їм перший внесок за квартиру. До лікарні до неї їздила, коли вона чекала дитинку, їжу домашню возила — лікарняне ж їсти неможливо! Подарунки дарувала від щирого серця — і їй, і дитині. І що я заслужила у результаті? Не відкрити двері, будучи вдома, це як? У мене в голові не вкладається
Яна не витримуючи гніву, розказує сестрі про свою свекруху. — Втомилася вже від неї!
Коли мами не стало, я повідомила Степана, але він наче й не було нічого, сказав: “Вже немає? Ой, як жаль! Але яке відношення до цієї сім’ї маю я? З Тамарою я розписаний не був. – Я не наполягала, моє діло було дати знати. Від мами я успадкувала невеличкий будиночок. В ньому з сім’єю ми й жили. Та одного дня в двері постукали. – Привіт, доню!
Коли мами не стало, я повідомила Степана, але він наче й не було нічого,
В нас того дня були хрестини двійнят. Собі в допомогу, оскільки в мене від першого чоловіка є ще троє дітей, я взяла няню. Після церкви ми з рідними і друзями сиділи за столом, і мило спілкувалися. Згодом я з подругою вийшла на вулицю. Квартира наша знаходилася на другому поверсі, тому навіть прислухатись не потрібно було, щоб почути розмову Володі і його друзів. Я не роздумуючи забрала усіх дітей і поїхала до мами в село
В нас того дня були хрестини двійнят. Собі в допомогу, оскільки в мене від
Іван чи Володя переступали поріг будинку, мама накривала на стіл, говорила: «Ну що, зятьочку, смачно тебе теща нагодувала?» А мені тоді було лише 16 років. «Майбутнього чоловіка» ніби здувало, і більше я його не бачила. Я знайшла гарну роботу, з’явилися гроші. Але як тільки я заводила промову про те, що хочу орендувати квартиру, мама робила «очі». Моя зарплатна картка була у мами, щоби ввечері не обікрали. Щоранку вона питала, скільки їй для мене зняти на завтра, навіщо і на що? І ось у мами нарешті з’явився реальний зять. Поїхав машиною, яку я йому купила в кредит
Нас у родині двоє дітей, дві дівчини. Так склалося, що я друга і найулюбленіша
В той день я вперше вийшла на роботу після відпустки. По обличчях працівників я розуміла, хто мені радий, а хто єхидно посміхається у відповідь. Підійшовши до свого офісу я зупинилася ненадовго, і в прочинених дверях почула розмову, і якщо чесно, вона мене не здивувала. Просто для себе зрозуміла” “Я все роблю правильно”. А потім була ця вечірка, де всі співробітники прийшли зі своїми сім’ями
В той день я вперше вийшла на роботу після відпустки. По обличчях працівників я

You cannot copy content of this page