iBilingua

З Тетяною я познайомився в кафешці. Молода, симпатична, а як згодом вияснилось, весела і розумна. Я відразу ж зрозумів, вона моя доля. Через пів року наших зустрічей Таня вирішила мене познайомити зі своєю мамою. Як тільки я зайшов дім, то побачив чарівну жінку на вигляд років сорока. Вже наступного дня я зателефонував Ларисі, і ми зустрілися. Як вияснилось, вона ще краща за свою дочку. Ось вже рік часу я живу на два фронти

З Тетяною я познайомився в кафешці. Молода, симпатична, а як згодом вияснилось, весела і

життєві історії 0

З весілля минуло лише пів року, як я подала на розлучення. Роман не був чоловіком, з яким я хотіла прожити все життя. І мама його, м’яко кажучи, мене недолюблювала. Я залишилася одна з маленькою дитиною на руках. З голови ніяк не виходив Гриша. Я картала себе за цей вчинок. І тут диво, він постукав у мої двері

З весілля минуло лише пів року, як я подала на розлучення. Роман не був

життєві історії 0

Це була неділя. Я розбудила Вадима, і сказала, щоб приніс мені в ліжко каву. Я прекрасно розуміла, що він втомлений, оскільки прийшов пізно з роботи, але ні крапельки його не жаліла. Просто я знала, що він це зробить. Насправді чоловік виконував кожну мою забаганку, але мені було скучно. При першій же можливості я втекла до іншого. З Тарасом я зажила геть іншим життям. Мені вже 50-ка, та я досі шкодую про свій вчинок

Це була неділя. Я розбудила Вадима, і сказала, щоб приніс мені в ліжко каву.

життєві історії 0

Я коли вперше почула, як мама подругам жалілася, як їй важко, що вона стільки своїх грошей на внучку тратить, і взагалі, ми з чоловіком пропали б без її допомоги, то сильно засмутилася, але не стала “розпалювати вогонь” в будинку, та й часу на це не було. Ми з Максимом працюємо без передишки, додому лише ночувати приходимо. Свою зарплату я віддаю мамі, хоча й не розумію, куди вона її тратить. Всі продукти, комуналку і тому подібне, оплачуємо ми

Я коли вперше почула, як мама подругам жалілася, як їй важко, що вона стільки

життєві історії 0

Наші діти, які живуть вже довгий час в Росії, вже й житло нам стали підшуковувати. Син Данило зв’язався з нами по вайберу, і сказав, що все готово, щоб ми приїжджали на оглядини. Ми з чоловіком й поїхали. Все сподобалось, та перш ніж остаточно прийняти рішення, ми вирішили навідатись до наймолодшої доньки Василини, що живе з сім’єю у Львові. Візит припав саме на Різдвяні свята

Наші діти, які живуть вже довгий час в Росії, вже й житло нам стали

життєві історії 0

Я навідувався до матері, але її вічні вмовляння, щоб я одумався, і повернувся до дітей і Марти, мене виводили з себе. Від неї я й дізнавався всі новини колишньої сім’ї. Марта заміж за Степана недавно вискочила. А діти, як і всі в їх віці, вчаться, з друзями граються. – Ой, Василю, Василю! Пошкодуєш ти за той вчинок. І тільки тепер я зрозумів свою помилку. Зібрав пакет солодощів і фруктів. Двері відкрив Дмитрик, і його щаслива усмішка одразу ж кудись зникла

Я навідувався до матері, але її вічні вмовляння, щоб я одумався, і повернувся до

життєві історії 0

Коли мені приснився Дмитро, і сказав ще трішки почекати, і все в нас з дітьми буде добре, я здивувалася, все було так реалістично. І вже через декілька дні в двері постукала свекруха, яка після відходу сина на той світ, прогнала нас з дітьми на вулицю. – Люба, пробач мене. Не відала, що кою. Благаю, повернись з дітьми до мене. І чому я раніше Дмитра не послухала. Він то мене попереджав, що так буде

Коли мені приснився Дмитро, і сказав ще трішки почекати, і все в нас з

життєві історії 0

Володя ніяк не міг збагнути, що ж трапилося. Чому кохана Марія йому не відписує. Та не зважаючи ні на що, два рази в тиждень викладав свої почуття на папері. Марія ж дома не відкриваючи жодного наступного листа просто відкладала їх у дерев’яну скриньку, яку колись на іменини подарував Володя. Та одного дня щось підказало їй відрити одну “звісточку”. Яким же було її здивування!

Володя ніяк не міг збагнути, що ж трапилося. Чому кохана Марія йому не відписує.

життєві історії 0

Олег довгий час не був в Україні, тим більше на рідній Черкащині. Того дня він вирішив провідати батьків, які вже декілька років, як стали його ангеликами. На своїй вулиці він зустрів Петра, а коли до нього вийшла й сама Люба, він зрадів, що та не чекала його, а вийшла заміж. – Олеже! Проходь в хату. Нагодуємо тебе. Ти ж такої далекої дороги до нас завітав. – Чоловік не став заперечувати. – Це ваш син? Мені дуже жаль! – Ні, Олеже. Це твій син!

Олег довгий час не був в Україні, тим більше на рідній Черкащині. Того дня

життєві історії 0

Свекруха дочки Марти також з мого села, але коли діти їхали з Черкас, то завжди тулилися у мене, хоча, як все вияснилось, не сильно вони мене й любили. Я ж їх до роботи заганяю, а вони все упираються. В одному домі ми не уживалися. Тому Марта запропонувала хороший варіант. Я дарую їм ділянку, а вони будуються і живуть окремо. Все то добре, але подвір’я одне, а працюю на ньому я сама

Свекруха дочки Марти також з мого села, але коли діти їхали з Черкас, то