fbpx
Влітку надумали з дружиною поїхати на відпочинок до Одеси. Ніколи б не подумав, що це може бути так виснажливо. Одружені ми лише рік, і це була наша перша спільна поїздка. – Я не приїхала сюди готувати їсти! Тільки в готелі, де “все включено”. – Я не розумію, я що, її на роту солдат готувати просив. Невже зварити того супчику, і щось на друге, так для жінки важко? – Ні- ні, тут купатися я не буду. Все море в медузах і водорослях! – До цього я не знав дружину з такого боку
Влітку надумали з дружиною поїхати на відпочинок до Одеси. Ніколи б не подумав, що
Ми з дружиною три роки тому вирішили переїхати на постійне місце проживання до Києва. Діток тоді ще не було. Сіли ми у єдину нашу спільну власність – автівку, і чкурнули в нове життя. Орендували однокімнатну квартирку, і щоб не сидіти без діла, поки розглядають моє резюме у фірмах, я став таксувати. Вже три роки минуло з того часу, а цю поїздку я ніколи не забуду. Реготали і з клієнткою, і дома з дружиною. Це ж треба було так вляпатися
Ми з дружиною три роки тому вирішили переїхати на постійне місце проживання до Києва.
Валентина навіть думати не хотіла, що батькам важко. – Вони повинні мене забезпечувати і дати хорошу освіту. – Валю, я ж нічого й не кажу, освіту вони дадуть, але для чого пертися аж в Київ? Невже в нас немає хороших навчальних закладів? Там плюс і за житло платити доведеться, – умовляла племінницю тітка. – В мене ще брат є, нехай також підключається. – У Руслана ж своя сім’я, яку годувати потрібно. – Нічого не знаю! Повинні і все!
Валентина навіть думати не хотіла, що батькам важко. – Вони повинні мене забезпечувати і
Спершу я сильно хотіла познайомитися з родичами Сашка, а зараз хочу звести до мінімуму наше спілкування. – Синок, будеш вести Уляну до нас, прикупіть продуктів по дорозі! Щоб ми з татом лишній раз не моталися в місто! – І скажу вам, що список додавався кожного дня: овочі, фрукти, решітку для грилю, і на кінець – десять кілограм шашлику! – В нас же родина велика. Всі хочуть на твою обраницю поглянути. А в кінцевому результаті – я погана. – На весіллі нас не буде, раз ви такі!
Спершу я сильно хотіла познайомитися з родичами Сашка, а зараз хочу звести до мінімуму
Тобі що, зайнятися більше нічим? Тільки те й робиш, що ложку в руках тримаєш, – говорив мені вітчим. – Я тебе годую, пою, одягаю, а ти ще недовольна? – Про те, що мама отримує і тринькає мої гроші, за втрату годувальника, я мовчала. – Куди ми без Петра? На що жити будемо? Ти можеш промовчати трохи? – Відівчилася я і пішла на роботу, де за першу зарплату купила холодильник, і поставила в своїй кімнаті, яка закривалася на ключ
Тобі що, зайнятися більше нічим? Тільки те й робиш, що ложку в руках тримаєш,
До весілля вже все готово: сукня, обручки, ресторан, гості запрошені, а до мене якесь прозріння прийшло. – А що ти хотіла? Мій Ромчик заощадливий, гроші на будь-що не витратить. І він правий, тобі що, важко було на тому морі якусь страву одну в день приготувати? Знаю я жінок, сама така, на комфорт, помади і колготки, можуть пів зарплати віддати. А тобі з цим пощастило, Ромашка не дозволить, – каже мені майбутня свекруха
До весілля вже все готово: сукня, обручки, ресторан, гості запрошені, а до мене якесь
От я думаю, що правильно роблю, не кажучи чоловіку, що отримую набагато більше за нього. Менше знає – міцніше сон. Михайло веде бюджет і радіє, що все сходиться, а його мама щаслива, що у неї таки хороший син-годувальник. З чоловіком у нас мир і благодать, поки питання не стосується грошей. Тут Мишко стає нудним і допитливим просто до тремтіння. У нього є зошит, куди він вносить всі доходи і витрати
Отримую я набагато більше за чоловіка Михайла, але йому про це не говорю, і
Світлана пішла у відпустку і натякнула, що ввечері буде романтична вечеря при свічках. Додому після роботи я летів на крилах ночі. Відкрив двері своїми ж ключами, але на превеликий жаль, дома мене ніхто не чекав, а з кухні не доносились запахи смачної вечері. – Антоне? Антоне, це ти?, – доносились з дальньої кімнати два голоси, перший – Світлани, а другий – мами. – Що вона тут робить?, – перше що виникло в моїй голові. Тепер розумію, це був знак Божий!
Світлана пішла у відпустку і натякнула, що ввечері буде романтична вечеря при свічках. Додому
Валентина на стіл накрила. І вареників Романових улюблених, з печінкою і картоплею, і голубці, і пирога яблучного з маком спекла: адже ще ж і свято – Спас. Роман місяць не був удома, катався дорогами Європи, 10 років вже так працює, аби вдома менше бувати, Валя знає. Зайшов у хату, швидко чмокнув жінку, пригорнув 15-річного Василька, велів Валентині пирога йому загорнути шматок – і помчав до неї, до душі своєї, нічого Валентина вже 20 літ не може вдіяти
Валентина на стіл накрила – оце наготувала смакоти! І вареників Романових улюблених, з печінкою
Подарувала я дітям свою квартиру, у якій зараз живу, розділила навпіл між Романом і Веронікою, а ось тепер дочка надумала продати свою частку. Вероніка вже зараз вимагає свою половину, гроші, каже, їй дуже потрібні. – Ось мені радість в тридцять з гаком років з мамою жити! Або мені сюди кавалерів водити, до тебе на чай і пиріжки? Ні, мамо, я хочу жити сама. Словом, я до твого відома донесла, Ромі я зараз подзвоню
– Ось мені радість в тридцять з гаком років з мамою жити! Або мені

You cannot copy content of this page