fbpx
З Романом ми знайомі ще з дитинства, разом вчилися, разом гуляли у дворі. У свій час я переїхала вчитися до столиці, а Роман так і залишився у нашому рідному Тернополі. Тому коли за збігом долі ми опинилися в одному із київських ресторанів, з радості не могли наговоритися. І в один момент до нас підходить дівчина, сідає навпроти, і так запитально мене дивиться. Чесно, я думала таке тільки в кіно відбувається. – Доброго дня! Я Олеся, улюблена і єдина дівчина Романа! 
З Романом ми знайомі ще з дитинства, разом вчилися, разом гуляли у дворі. У
Як це так? Що, пів мільйона на весілля потратити? Ви краще квартиру в іпотеку візьміть, чи автівку придбайте, – каже мені Оля, яка все своє життя живе на орендованій квартирі, їздить на трамваї, і від весілля з чоловіком відмовилася. – У мене все є: квартира, дві автівки, чому б і ні? – А ти про майбутніх дітей би подумала. – А ти про своїх трьох давно думала? – Ну ось чесно, чому люди так люблять рахувати чужі гроші? В голові не вкладається. Що їм з цього?
Як це так? Що, пів мільйона на весілля потратити? Ви краще квартиру в іпотеку
Я розумію, що сама винна в тому, що Любомир пішов, але змиритися з цим поки не можу. – Мені одному краще, – сказав він при останній нашій зустрічі. Любчик заблокував мене у всіх можливих соціальних мережах, але знайомі доповіли, що спільні фото він так і не видалив, і статус у нього досі “одружений”. Для мене це як “соломинка”, за яку я хватаюсь обома руками. Я змінюсь, але як це доказати коханому?
Я розумію, що сама винна в тому, що Любомир пішов, але змиритися з цим
Коли в офісі пішли перші чутки про моє з Толіком весілля, найбільше бідкалася Ольга Яківна. Вона у нас та жінка, яка повинна все і про всіх знати, до найменших подробиць. Оскільки підходити до мене і розпитувати про майбутнього чоловіка вона не сміла, то при першій же можливості “зблизилася” з дівчатами, якими я тісно контактую. – А цікаво, на якій машині той її Толік їздить? А квартиру має, чи орендує? Скільки років? 31!? А, все ясно! Розлучений скільки разів був?
Коли в офісі пішли перші чутки про моє з Толіком весілля, найбільше бідкалася Ольга
Про те, що Іванко хлопчик з особливими потребами, не видає нічого, крім інколи дивної поведінки. Але мене бентежить інше. Він в свої десять років досить рослий хлопчик. Його мама маленька і дуже худенька жіночка. Іван вже по росту її перегнав, але проблема в повноті. Одного разу я їх зустріла біля під’їзду. Так жаль батьків. Сили їм і терпіння
Про те, що Іванко хлопчик з особливими потребами, не видає нічого, крім інколи дивної
А ви що, цю територію орендували? – сказала мені впевненим голосом одна з жіночок, що сиділа на гойдалці, яка призначена для діток. Я з цими особами не хотіла сперечатися, але в той час позаду мене прозвучав чоловічий голос. – Я прийшов з дитиною на майданчик не для того, щоб вона дихала загадженим вами повітрям. – Ой, а ви ніби в екологічно чистому місті живете. Прям Карпати!
А ви що, цю територію орендували? – сказала мені впевненим голосом одна з жіночок,
Іванка ж з дитячого будинку. За нею немає кому доглянути, – говорили всі, але до пори до часу. Коли моя Аліса захворіла і нам довелося лягати в лікарню, я й без нічого була на взводі, а тут ще ця нестандартна ситуація. Через тиждень ми всією палатою мчали в ординаторську, і просили лікарів, чи медсестер, самим доглядати за дівчинкою. – У вас що, серця немає? Ви ж поруч, в одній палаті з Іванкою, невже так важко того чаю налити
Іванка ж з дитячого будинку. За нею немає кому доглянути, – говорили всі, але
Умене завжди були непрості відносини з батьками: я постійно не так одягалася, не так розмовляла, не з тими людьми спілкувалася, навіть музику не ту слухала. Мене відправили навчатися в університет, який мені не подобався, а потім пробували видати заміж за “дуже хорошого хлопчика”. Але я вийшла заміж за своїм бажанням. Ми з чоловіком Женею вирішили не хрестити дочку, та постаралася потайки моя мама, тепер мої двері для неї зактиті
Умене завжди були непрості відносини з батьками: я постійно не так одягалася, не так
Я молодща невістка, з якою ніхто не рахувався. Мої ж батьки не дали грошей на весілля, а сукню я купила сама, і Анастасії Сергіївні вона не сподобалася. І тут батьки подарували мені машину. І враз я стала для мами чоловіка улюбленою невісточкою! От дива бувають на світі. – Оленко, дівчинка моя, а ти зможеш мене завтра відвезти до стоматолога? – від цукру в голосі свекрухи мені стало приторно. І так, я возила її до стоматолога, по розсаду, на дачу, до подружки на ювілей, в поліклініку і у всіх  її справах. Таке відчуття, що вона десять років сиділа сиднем і чекала, збирала до купи справи, а тут вирішила все разом переробити
Батьки подарували мені машину. І враз я стала для мами чоловіка улюбленою невісточкою! От
Цього року ми поїхали з сім’єю на відпочинок до Туреччини. В нас з Ігорем дві донечки, з різницею в десять років. Олесі 12, а Євуні всього два рочки. Всі в готелі не можуть намилуватися її красою: світленьке кучеряве волоссячко, величезні голубі очі, і дві ямочки на щічках. Наступного дня нам по вайберу зателефонувала моя мама, і я про все це з усмішкою розповіла. – Ти чого? Не можна так! Їй треба обов’язково перед виходом голову сіллю посипати. Я не повірила, та даремно
Цього року ми поїхали з сім’єю на відпочинок до Туреччини. В нас з Ігорем

You cannot copy content of this page