Величезна кількість людей живе в Києві без реєстрації. Вірніше, вони зареєстровані за місцем попереднього проживання, в інших містах і селах. Виїхавши на навчання, роботу, люди не змінюють реєстрацію.
Просто, щоб не обтяжувати себе зайвими клопотами. Зрештою, так можна. Нічого незаконного. Та й не тільки Києву це притаманне. Джерело
По всій країні реєстрація за місцем проживання перетворилася в необов’язкову формальність, яка ні на що, з одного боку, не впливає.
Про проблему згадують, коли раптом з’являється необхідність реалізувати якісь права за місцем проживання. Цих прав трохи, але вони життєво важливі і, як правило, прив’язані до адресою формальної реєстрації.
Наприклад, наближення президентських виборів. Ті, хто давно зареєстровані за фактичним місцем проживання можуть не переживати – вони є в списках виборців. А ось тим, хто зареєстрований не там, де живе, складніше.
Треба брати довідки з місця навчання або роботи, а краще договір оренди житла. Все це особисто нести в службу, провідну реєстр виборців. Загалом, одні клопоти.
А згадаймо недавні нововведення щодо зарахування дітей в садочки та школи. Київська влада однозначно вирішили, що пріоритет віддається тим дітям, хто зареєстрований поблизу від конкретних садка або школи.
Скільки це викликало збурень. Мовляв, порушення прав людини і таке інше. Люди аргументують тим, що зареєструватися складно, треба надати підставу, найчастіше договір оренди. А господарі орендного житла найчастіше не бажають такі договори надавати.
Читайте також: Потепління і опади: прогноз погоди в Україні на тиждень
Хтось не хоче давати приводу для зайвої уваги податкових органів, хтось по старій пам’яті – адже колись давно реєстрація (прописка) давала право на власність.
Проте, оскільки від обліку за місцем проживання в кінцевому підсумку нікуди не дітися, я зацікавився, а як воно за кордоном, в країнах, з яких ми багато в чому приклад беремо?
Ось що мені відповіли друзі і знайомі.
Італія. Місце реєстрації дуже важливо і впливає на багато що. Саме за місцем реєстрації діти йдуть в школу, приймає сімейний лікар, люди беруть участь у виборах, отримують соціальні виплати, платять податки.
Для реєстрації треба надати договір оренди житла або згода власника житла на реєстрацію. Все, як і у нас.
Фінляндія. Треба реєструватися в місцевій “адміністрації”. Обов’язково потрібно вказати адресу, який автоматично дублюється по всіх інстанціях.
При виїзді в інше місце проживання – обов’язково треба повідомити адміністрацію. Ті, хто мають адресу – отримують картку “жителя міста”. За цією карткою реалізуються право на всі комунальні та державні послуги і сервіси.
У Німеччині реєстрацією займаються сервісні центри на кшталт наших ЦНАП. Потрібно пред’явити договір оренди (особливих вимог немає, це може бути звичайний папір, написана від руки). Послуга, до речі, платна – 10 євро.
У Канаді (приклад з провінції Онтаріо) реєстрації як такої немає. Але дуже часто треба документально підтверджувати місце проживання: щоб віддати дитину в школу, отримати картку медичного страхування, водійські права або ID-карту, відкрити рахунок в банку.
Як доказ приймається договір оренди житла, квитанції оплати комунальних послуг або приходить на твоє ім’я за конкретною адресою пошта.
Приблизно та ж ситуація в різних штатах США. Можна жити без формальної реєстрації, але підтверджувати адресу треба часто. Видом реєстрації служить картка місцевого резидента (щось на зразок нашої “Картки киянина”), яка виходить за пред’явленням договору оренди житла або квитанцій по оплаті комунальних послуг.
Схожа схема в Австралії. Місце реєстрації важливо для школи (кожна школа зобов’язана приймати дітей з певного мікрорайону). Є також вимога при зміні штату перереєструвати автомобіль (до речі, колись при переїзді в іншу область така вимога була і у нас).
Отже, ми бачимо, що в більшості країн реєстрація є, і всюди вона вирішує практично ідентичні завдання – визначення кола людей, які отримують на даній території основні соціальні та державні сервіси.
Київ і Україна в плані вимог і умов реєстрації нічим не відрізняється від інших розвинених країн.
Наша проблема багато в чому в тому, що люди не розуміють, навіщо потрібна реєстрація і легковажно до неї відносяться.
А потім, коли виявляється, що вона впливає на школу, медицину, соціальні виплати, люди дивуються і починають скаржитися на порушення їх прав.
