Чоловік постійно лається зі своєю мамою, будь-який привід – скандал. Ми живемо вже 6-й рік разом (з чоловіком) і посваритися у них, як чай попити.
Для мене такі відносини не прийнятні між мамою і сином, або дочкою.
У мене зовсім інше виховання і спілкування з мамою. Так, як спілкуються вони, я б ніколи не дозволила собі.
І послати можуть, але найцікавіше, що потім вони як ні в чому не бувало дружать, так би мовити. Мені незрозуміло таке ставлення один до одного.
Раніше ми зі свекрухою були як подруги, дуже тісно спілкувалися (жили разом два роки). Ставлення змінилося після того, як я зaвaгiтнiла (вона натякала на aбopт), але дитина у нас бажана, ми хотіли його, для нас було щастя, коли дізналися, що буде малюк.
Ну да ладно, потім все забулося, але ставлення до неї моє вже зіпсувався, прикро було, що не підтримала.
Коли ми дізналися, що чекаємо хлопчика, всі були безмірно раді, крім неї.
Фрази, типу «Ну і виховуйте самі», «А я дівчинку хотіла», «Собі нapoджуйте», «Мені потрібна була внучка», чули ми від неї протягом майже всієї вaгiтнocті.
Читайте також: Ці слова однієї мудрої відьми – є законом щасливого кохання. Просто навчіться дотримуйтеся їх!
Півроку після пoлoгiв ми жили всією сім’єю у неї в будинку, через 6 місяців переїхали в орендовану квартиру (через чергового скандалу свекрухи з чоловіком).
Жили рік окремо, обіцялися рідко. Через рік з вагомих причин довелося переїхати назад до неї в будинок і почалося все з нової, вічні скандали мене виводили з себе (тим більше при дитині, йому було вже більше року).
Кілька місяців прожили у неї і знову скандал, через який я не змогла перебувати там.
Полетіли закиди вже і в мою сторону: «Та ти свиня і чоловік твій такий же», «Валіть, без вас добре було», чоловікові: «Іди з дому, забирай свою вівцю і дитинy», «Щоб ноги вашої тут не було».
Багато чого ми почули на свою адресу.
У свій захист скажу: в нашій кімнаті завжди було прибрано, на кухні, у ванній забиралася теж я, рідше, звичайно, в надії, що якось це по черзі буде відбуватися, але його мамі і бабусі було все одно чистий унітаз чи ні.
Не розумію, чому я опинилася в підсумку – нічого не робить свинею?!!
Я поступила розумніше, не стала відповідати тим же, розмовляла спокійно, не грубила, тільки лише попросила не ображати і обіцяла, що з’їдемо скоро.
Після цієї лайки протягом 2-х днів ми поїхали, зараз живемо на знімній квартирі. Важкувато, але краще так.
І навіть зараз, коли ми живемо не разом, вони все одно примудряються без кінця лаятися, навіть в її день нapoдження чоловік не хотів їхати до неї привітати, але я наполягла і сама купила подарунок і квіти (змусила, можна сказати, подарувати). Мама як ніяк!
