fbpx
Суспільство
Свекруха шантажем намагається поселитися в квартирі мого чоловіка

У мого чоловіка залишився дитина від першого шлюбу. Коли Вова розлучався, він пішов з одним чемоданом, залишивши свою квартиру колишній дружині.

Завбачливо відмовившись оформляти квартиру на колишню дружину. Аліменти мій чоловік платив справно, тільки бачитися з сином йому не давали. Але чоловік і сам не сильно горів бажанням – сумнівався в своєму батьківстві.

Коли ми тільки зійшлися, я здивувалася, що сина він не бачив декілька років. Вова пояснив це небажанням колишньої дружини. Я запропонувала піти в суд, щоб домогтися для чоловіка побачень із сином. А чоловік, гірко зітхнувши, поділився зі мною своїми сумнівами.

– Вовка, 21 століття на дворі! Тест на спорідненість зроби і заспокойся,- порадила я.

Чоловік кинувся в туманні пояснення, що боїться результатів. На той момент, Тімур був його єдиною дитиною, і чоловік не знав, чи будуть у нього ще діти. І, в разі негативного тесту, він боявся після себе нікого не залишити.

А так – син є, може, звичайно, і не син, але офіційно-то – син. Логіка чоловіка здалася мені дивною і трошки дурнувату. Можливо, для чоловіків це дійсно важливо, щоб по землі ходили їхні нащадки? Рішення чоловіка я прийняла, і, наступні кілька років, більше цю тему не піднімала.

Нашому спільному синові тільки-тільки виповнився рік, коли до мене додому заявилася колишня теща Вови. Адреса вона дізналася у мами мого чоловіка. Прийшла Олександра Микитівна не одна, вона привела свого онука,  Тімура до нас жити.

Колишня теща чоловікові розповіла, що онук жив з нею з самого розлучення. А її дочка, Даша, жила розкошуючи в квартирі мого чоловіка з новим коханцем. Причому, сама Даша не працювала, а жила на аліменти, які мій чоловік платив на сина.

Читайте також: 15 ЗВИЧОК, ЯКІ ВИВЕДУТЬ ВАС ІЗ ЗОНИ КОМФОРТУ І ЗМІНЯТЬ ЖИТТЯ НА КРАЩЕ

– Все, з мене вистачить, я хочу виїхати жити на дачу. Спочатку Дашку піднімала, останніми роками Тімура ростила. А тепер вибачайте – я на пенсію вийшла, для себе хочу пожити. Та й не прогодую я внука на такі гроші, – сказала на прощання Олександра Микитівна, залишивши онука і кілька пакетів з його речами.

Став Тімур жити з нами. Чоловік, тим часом, зателефонував колишній дружині і повідомив, що подає в суд на визначення місця проживання дитини – я згодна була прописати хлопчика, і на скасування аліментів.

Даша відразу згадала, що вона – мати, і приїхала за сином. Тімур її не впізнав. Він просто не впізнав власну маму, за словами якої виходило, що вона з ранку до вечора займалася сином вдома у своєї матері. Йти куди-небудь з Дашею Тімур відмовився навідріз.

Тоді Даша поплакалась моєї свекрухи. Колись вони добре ладнали – одного поля ягоди, мого чоловіка теж бабуся виховувала, хоча його мати жила з ними в одній квартирі. Ми не могли не запросити свекруха на весілля.

І там вона спробувала напроситися жити з нами, бачте, мати (бабуся чоловіка) її запив і жити з нею вона більше не може. Ми їй відмовили, вона розсердилася, і 3 роки взагалі нам не дзвонила. Її ніколи не цікавив старший онук, а молодший – тим більше, вона його навіть не бачила жодного разу.

Свекруха, зачепившись за привід побувати у нас вдома, приїхала, як вона висловилася, «ставити мені мізки на місце». Даша все вивернула так, ніби я Тімура, мало не під дулом пістолета, змусила не визнати рідну маму. Вона з порога почала мене ображати і поливати брудом.

Вона тикала мені в обличчя фотографією з першого весілля чоловіка і орала, що це я зруйнувала такий щасливий шлюб. Хоча ми з Вовою познайомилися вже після його розлучення.

Я виштовхала її з квартири, не маючи наміру вислуховувати весь той брєд, що вона вивалювали на мене. Зачинивши двері, я побачила на підлозі фотографію, мабуть, випала з рук свекрухи.

Я розглянула знімок. І ось що мене здивувало. Тімур був точною копією сумного свідка. Я показала фото чоловікові. Він порівняв Тімура і фотографію, і на наступний день пішов робити тест на спорідненість. Мій чоловік шість років платив аліменти на чужу дитину.

В той же день, коли результати тесту були отримані, Вова зібрав речі Артема і відвіз його до Даші, давши їм тиждень, щоб забратися з його квартири. Коли Даша завела шарманку про те, що батько не той, хто народив, а той, хто виховав, чоловік їй так і сказав:

– Виховав? А ти мені дала його виховати? Ти сама винна. Як я можу любити дитину якого не бачив 6 років?

Дізнавшись, що у Вови звільнилася квартира, його мати знову намалювалася. Пожити вона там хотіла. І до цього часу хоче, незважаючи на те, що ми ту квартиру здали. Все сподівається, що в Вові заграла почуття сина, адже вона йому життя дала. Ну і що, що бабуся виховала? Все одно, мати-то – вона. Тільки, здається мені, даремно вона сподівається.

Чоловік зараз намагається скасувати запис про батьківство. А Даша усіма силами запевняє суд, що Вова знав про те, що не є батьком дитини.

А найцікавіше, що головною свідком у Даші йде моя свекруха. Вона нам навіть зателефонувала, угоду запропонувала. Грубо кажучи – шантажувати початку. Що якщо Вова не пустить її жити в свою квартиру, то вона дасть свідчення, потрібні першої невістці.

І буде Вова ще 8 років платити аліменти на чужу дитину. Якось так. Що вирішить чоловік – не знаю, він в люті. Як що з’ясується, обов’язково напишу.

Джерело.

Related Post

facebook