fbpx

– Телевізор хоча б лиши, я його сам купував, – запропонував Олексій дружині. – Я ж жінка

– Телевізор хоча б лиши, я його сам купував, – запропонував Олексій дружині.

– Я ж жінка, – тим, хто просить голосом відповіла Ольга, – а ти мужик, ще заробиш.

Для Олексія це було уже друге розлучення. І другий раз колишні дружини забирали квартиру під чисту, залишаючи йому майже голі стіни та особисті речі.

У дитинстві батьки виховували Олексія помічником старшим, заступником для слабких. Він завжди захищав молодшу сестричку, водив її в школу, допомагав одягнутися, віддавав кращі шматочки сестрі. Батько заохочував шляхетну поведінку сина, говорив, що так чинять справжні чоловіки.

Коли Олексій перший раз одружився, батьки допомогли ще до весілля купити квартиру і обставити її. Проживши з дружиною п’ять років, розлучився. Аня зустріла однокурсника – свою першу любов – і юркнула до нього.

Але перш вивезла всі меблі і побутову техніку, хоча сама всі ці роки не працювала, сиділа з дочкою вдома. Олексій махнув на все рукою, розуміючи, що речі справа наживна. Та й донька адже загальна, нехай дитина в комфорті живе.

Через рік одружився знову. У Ольги це теж був другий шлюб, від першого шлюбу у неї двоє дітей. Від чоловіка вона пішла, в чому стояла; просто втекла від його запоїв і важкого кулака. Олексій, який виріс в доброї, спокійної сім’ї, де батьки любили і поважали один одного, уявити не міг, що на жінку можна підняти руку.

Тому шкодував Ольгу всією душею, дітей її зустрів як рідних. Вісім років прожили дружно. На зарплату продавця кіоску шикувати не будеш, тому основні фінанси приносив в будинок Олексій.

Читайте також: «ЗАКОХАЛАСЯ В ДРУГА СВОГО МОЛОДОГО СИНА»

Протягом останніх двох років він працював вахтою, гроші отримував хороші: дружину нарядив в дорогу шубу, квартира була обставлена ​​добротними меблями, щороку у відпустку всією сім’єю.

Напевно, вони так і жили б далі, але старша дочка Ольги, вступивши до інституту, стала вимагати окреме житло і запропонувала варіант, який не влаштував Олексія: вона хотіла розділити квартиру. Олексій відмовився.

Тоді Ольга, яка відразу зайняла сторону дочки, запропонувала взяти в банку кредит, щоб купити доньці квартиру. З цього все і почалося: Олексій відмовився, а Ольга з дочкою взяли його відмова в багнети. І знову розлучення. Ольга з дітьми вивезла з квартири все, що можна було.

Олексій хотів почати процес поділу майна, але виховання знову позбавила змоги йому зв’язуватися з жінкою.

Після розлучення він знову став працювати на обстановку в квартирі. Купив меблі, але не дорогу. А потім почав знайомитися, щоб влаштувати своє життя. Тепер він вважав себе більш обережним і досвідченим: заміж не кликав, намагався придивитися.

Але навіть на перше побачення ходив з квітами і запрошував в кафе. Чи то жінки йому такі попадалися, то він такий щедрий, але в перший же вечір Олексій примудрявся залишити в кафе купу грошей.

Одна дама, на вигляд худенька, виявилася такою ненажерливої, що Олексій, замовляючи їй чергове блюдо, навіть злякався, як би їй погано не стало. Після цієї зустрічі він запропонував їй сходити в кіно, але дама знову захотіла в кафе. Більше він з нею зустрічатися не став.

З іншою дамою довелося йти на концерт відомого співака. Квитки були дорогі, але дівчина так хотіла сходити на концерт в перший же вечір знайомства, що Олексій тут же виклав кругленьку суму.

Нова знайома сказала потім, що вона без розуму від концерту і від співака. Правда, до Олексія це не стосувалося, на друге побачення вона не прийшла.

Поводивши малознайомих дамочок по ресторанам, театрам і концертним залам, Олексій відчув значний пробіл в своїх фінансах, при цьому не досягнувши бажаного результату. Гарну жінку він так і не зустрів.

Мати Зоя Володимирівна зітхала і шкодувала сина, підбадьорювала, в надії, що зустріне дівчину, не буде самотнім. Але Олексій раптом заявив: – Все. На жінок більше не працюю. Так і вбогим можна залишитися.

І після цього перестав знайомитися. Придбав вудку, гумовий човен і став по вихідним їздити на риболовлю.

Зоя Володимирівна дивилася на сина, а серце було неспокійно, не подобалося їй його самотність. На той час вона вже давно була на пенсії, але продовжувала працювати в лікарні сестрою-господаркою.

Там і примітила медсестру Олену, яка була розлучена і ростила дочку. Життєрадісна, усміхнена, чуйна, працьовита дівчина сподобалася матері Олексія.

Якось в кінці робочого дня зателефонувала Зоя Володимирівна синові і попросила забрати з роботи, пославшись на біль в нозі. Олексій під’їхав, а Зоя Володимирівна якраз з Оленою виходить і як ніби все випадково вийшло, пропонує Олені:

– Син під’їхав, давай і тебе підвеземо.

Зоя Володимирівна знайшла причину, щоб її спочатку підвіз, а потім розпорядилася Олену додому відвезти. Лена, в знак подяки, запросила Олексія на чай. Ну, а до чаю у господарській Олени виявилися котлети, млинці і полуничне варення. Вперше за минулий рік пригощав не Олексій, а його пригощали.

Наступного тижня Олексій зводив Олену в кіно, потім в кафе, потім вони поїхали на природу. Він все чекав, коли ж вона знайде причину розлучитися з ним.

Але Лена із задоволенням проводила час з Олексієм, і було відчуття, що вона боїться його втратити. Вперше в житті все збіглося: двоє людей знайшли одне одного.

Через рік одружилися. Обидва працьовиті: все в будинок. Швидко створили спільне затишне гніздечко, Олексій купив нову машину. А ще через рік Олена народила хлопчика.

Подруга Олени, дивлячись, як добре вона живе з Олексієм, питала: – І де тільки таких класних мужиків беруть?

– Місця треба знати, – відповідала Лена, – і дорожити тим, що маєш. Ось я і дорожу своїм Олексієм. Він для нашої сім’ї намагається, а я для нього, – гармонія виходить.

Джерело.

You cannot copy content of this page