Володіти автомобілем, мотоциклом, та й будь-яким іншим транспортним засобом, з кожним роком стає простіше: уже не потрібна довіреність на водіння, а штрафи можна оплатити на місці.
Проте, машина – не тільки задоволення, комфорт і свобода пересування, але також частина спадщини, або нажитого в шлюбі майна, або взяті у банку під відсоток гроші.
Нарешті, це просто вкладення коштів – які, при бажанні, можна бодай частково, але повернути, продавши авто. Зіткнувшись з цією, юридичною стороною володіння, власники авто часто не знають, як вчинити – поділити спадщину, подарувати машину, і які повноваження мають.
Щоб розібратися в основних питаннях, ми звернулися за допомогою до фахівця, розглянувши найпоширеніші ситуації в оформленні права володіння транспортним засобом.
Просто подарунок
Якщо батьки хочуть подарувати дитині автомобіль, йому слід звернутися до нотаріуса і укласти договір дарування, який потім оформити в сервісному центрі МВС. У даній ситуації важливо висновок саме договору дарування, оскільки в деяких випадках може виникати податкове зобов’язання.
Справа в тому, що, за словами Сергія, “дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля або мотоцикла або мопеда, не обкладається податком ( пункт 173.2 статті 173 Податкового кодексу)”.
Але якщо фізична особа продає або обмінює протягом звітного (податкового) року два і більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля і, сума доходу підлягає оподаткуванню за ставкою 5% (пункт 173.1 статті 173 Податкового кодексу).
Читайте також: ОСВІТА ЗА КОРДОНОМ: ЯК ВЧАТЬСЯ ШКОЛЯРІ У ФРАНЦІЇ
ДТП на чужій машині
На щастя, чинне законодавство розділяє власника автомобіля і особа, яка вчинила ДТП.
“Якщо ви на чужій машині потрапили в ДТП, різниці в тому, чи було скоєно це на своєму авто або чоловіка, не буде. Якщо суд визнає вашу провину, максимальне покарання передбачає (ст. 124 КУпАП) накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів ( до 340 грн).
Або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до року, – каже Сергій. – Додатково оплачується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму, який становить 352 грн 40 коп.”.
Щоб обійтися тільки штрафом і уникнути стягнення матеріальної шкоди, потрібно мати поліс ОСАГО (обов’язкове страхування). Тоді збитки, завдані іншому автомобілю, буде компенсований страховою компанією (в межах розміру відповідальності).
Купити – справа нехитра
Для покупки автомобіля не обов’язково мати посвідчення водія. Але необхідні інші документи: паспорт, ідентифікаційний код, свідоцтво про реєстрацію на автомобіль, страховий поліс (ОСАГО); договір дарування (якщо договір був раніше укладений у нотаріуса).
Згідно п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України №1388 від 7.09.98 р “Про затвердження Порядку державної реєстрації”, що купується авто повинно бути законно ввезено або придбано колишнім власником, і має бути розмитнено.
Важливо пам’ятати: машини з правостороннім кермом не допускаються до держреєстрації, крім уже зареєстрованих в сервісних центрах МВС до вступу в силу ЗУ “Про дорожній рух”.
За дорученням
Популярна продаж за генеральним дорученням має підводні камені.
“Транспортні засоби в Україні підлягають обов’язковій держреєстрації, – каже Сергій. – Тому, купуючи автомобіль за дорученням, покупець отримує право ним розпоряджатися і продавати. Але юридично власником транспортного засобу він не є”.
Порядок реєстрації транспортних засобів в Україні визначається Постановою Кабінету Міністрів №1388 від 07.09.98 р Крім того, при покупці за дорученням, якщо у юрсобственніка виникають боргові зобов’язання (кредит), то на транспортний засіб, оформлене на нього, може бути накладено арешт, авто оголосять в розшук, а потім і конфіскують.
Довіреність і розписка про отримання грошей не дає права власності на авто. Оренду з правом викупу юристи також не рекомендують: такий договір підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 799 ЦК України), що призведе до додаткових витрат і обов’язку сплачувати орендні платежі.
Яблуко розбрату
Найчастіше при розлученні автомобілі стають яблуком розбрату подружжя, і в цьому випадку допоможе закон.
“Як правило, суд приймає рішення на користь того з подружжя, на кого зареєстрований автомобіль, хто ним керує і здійснює технічне обслуговування.
Хоча реєстрація не дає переваг, так як подружжя має рівні права на володіння, користування і розпорядження спільним майном. У судовій практиці є випадки передачі автомобіля другого з подружжя, виходячи з його інтересів або інтересів дітей”, – говорить Сергій.
Буває розділ і іншого характеру – наприклад, у випадку з кредитним авто. Так, статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові однаково, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, догляд за дітьми, хвороба) самостійного заробітку.
Згідно з частиною третьою статті 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір (кредитний ) В інтересах сім’ї, то гроші, які були по ньому отримані – спільна власність, як і зобов’язання по виконанню цього договору.
Якщо при розгляді вимог про поділ спільного майна подружжя буде встановлено, що один з них забрав майно (наприклад, авто) або використав його на свій розсуд проти волі другого з подружжя і не в інтересах сім’ї.
Таке майно (машина) або його вартість враховується при поділі. Борги подружжя також враховуються при розподілі, як і будь-які невиконання кредитних договорів.
У подружжя, крім права спільної власності на отримані кредитні кошти і куплений за них автомобіль, виникає зобов’язання в інтересах сім’ї у вигляді повернення кредиту, виконання якого подружжя здійснюють на однакових умовах.
Тому судам необхідно встановити, за рахунок кого з подружжя здійснювалося погашення загального боргу, і за рахунок яких коштів відбувалося погашення кредиту.
Виходячи з цього, суд залишає транспортний засіб за одним з подружжя. При цьому в справах, де кредит за автомобіль не погашений, участь банку в судових засіданнях є обов’язковою.
