Я бігом бігла додому, замовники повинні б під’їхати буквально через півгодини. Це моє перше велике замовлення на святковий торт. Усередині мене все палало від радості і задоволення. За матеріалами
“Я змогла! Я – молодчина! »- думала я про себе, а на обличчі сама по собі сяяла усмішка. Настрій був чудовий, мені навіть хотілося співати і танцювати. Торт був готовий, я забрала дітей з садка, і вже уявляла, як повідомлю чоловікові радісну новину, що тепер я готую тортики на замовлення сулідного посередника!
Але вдома мене чекав сюрприз веселіше. Та такий, що взагалі жити не захочеться. Може, я й не права була, що чоловікові не розповідала про це серйозне замовлення, але ось в його випадку теж стало перебором так вчинити зі мною.
Входячи в квартиру, я не очікувала почути голоси. Чоловік на роботі зазвичай допізна, а хто ще міг прийти в нашу квартиру так легко? Але тут було багато народу, і мій чоловік бігав перед гостями з широкою посмішкою.
– О, які люди! Олеська, радість моя! – Олег кинувся до мене, став обіймати і цілувати в обидві щоки. Я все ще не розуміла, що відбувається.
– Привіт, родичка! – процідила крізь зуби сестра чоловіка, проходячи повз мене на кухню. Ми ніколи в хороших відносин з нею не були.
– Яка ти молодець, слухай! Я і не думав, що у тебе вийде! Торт взагалі ідеальний! – Олег був дуже на емоціях, він торохтів, а я ніби передчувала якусь бiду, була як в тумані. – Не чекав, до речі, що ти Діані такий подарунок приготуєш. І мовчала ж!
Він злегка штовхнув мене в бік, діти розбіглися по квартирі, а я все також стояла, як укопана. Про який подарунок він говорив? Чому я взагалі повинна була готувати подарунок його сестрі? І тут я згадала, що зазвичай у вересні він занадто метушливим ставав, кілька днів ходив по магазинах у пошуках гідного для молодшої сестрички подарунка.
Я швиденько метнулася на кухню, вже розуміючи, що могло статися. І виявилася права. Діана, сестра Олега, сиділа на кухні зі своїми подругами, всі поверхні були завалені брудним посудом, а на обідньому столі стояв розрізаний торт. Мій торт!
Той самий, який ось-ось приїдуть забирати замовники. І ці нахабні особи сиділи і нахабним чином пожирали моє творіння, на яке пішло багато сил, часу і навіть грошей на покупку якісних продуктів, добавок, барвників. На мене ніби камінь величезний звалився, я була розбuта і знищена як особистість.
– Що тут відбувається? – вигукнула я, не витримавши подібного знущання. – Хто всі ці люди і чому вони в нашій квартирі? З якого це дива ви їсте мій торт?
– Олеська, ти чого? – підбіг до мене Олег, Діанка сиділа і невдоволено плескала своїми нарощеними віями. – У малої сьогодні день наpoдження, ми зібрали компанію у нас, з предками ввечері відсвяткуємо, а зараз вирішили молодь зібрати. А торт ти ж Діанці спекла, так в чому проблема-то?
– Так, дорогий мій чоловік, ні про яке свято ти мені не спромігся повідомити. Торт я приготувала на замовлення. Мене всього дві години не було, але за цей час ви так круто встигли зібратися, вимазати весь мій посуд і зжерти мій торт, за яким зараз приїдуть замовники.
– Ну що ти закрuчала, родичка? Ми ж не могли знати, що цей торт якийсь особливий. Подумаєш, пошкодувала вже. – сказала Діaнка, продовжуючи запихати в себе черговий шматок торта.
– А що ж ви в такому разі, не дочекалися мене з малими? – дивилася я на Олега, бажаючи прямо зараз тріснути Діані по її недолугій голові. – А, мовчиш? Тобто, ви наплювали на мене з дітьми, але ось вирішили, що тортик я готувала під цей день? Я тебе, мабуть, сильно розчарую, але мені абсолютно фіолетово на твою нахабу сестру, на її день наpoдження, а тепер ще й на тебе, оскільки вам всім було фіолетово на мене! А ти вчинив як справжній покuдьок. Все, розмова закінчена, геть із моєї квартири. Всі!
Не так-то просто було виставити цю зграю безпардонних гостей зі своєї квартири. В голові крутилися думки про те, як я буду далі жити без чоловіка, з двома дітьми, але я вирішила відсунути вирішення цього питання на потім. Олег став обурюватися, але я не хотіла його слухати. Я була твердо впевнена, що ніколи йому цього не пробачу.
Хвилин через десять після того, як я викинула його речі, мені подзвонив замовник, він був уже під моїм будинком. Я вийшла, моє сеpце колотило, малих я прихопила з собою. Ми обмінялися кількома фразами, після чого я запросила цю людину в свою квартиру, показала все те, що саму мене шoкyвало.
Розмова була довгою, але спробувавши мій торт, замовник сказав, що вирішить питання, а співпрацювати зі мною він буде. Тому як торт сподобався і моя чесність і відвертість його зачепили. Після того випадку я з усією відповідальністю трудилася над замовленнями.
Чоловік кілька разів навідувався, пропонував помиритися, але жодного разу навіть не вибачився за все, що сталося, але ж він і справді чекав, коли я піду за дітьми в садок, щоб запустити цю зграю. Ні, таке не прощають!
Замовлень мені дають багато, я справляюся, грошей нам вистачає. Мій замовник навіть влаштував мене на курси. Тепер я регулярно підвищую свою кваліфікацію і навички. Наймаю няньку на кілька годин в день. А далі прорвемося, вірю в краще!
Фото ілюстративне, з відкритих джерел