Нинішні випускники десятками тисяч штурмують філфаку і юридичні спеціальності, а вивчати точні науки готові всього кілька сотень людей.
Такими є результати проміжних підсумків вступної кампанії цього року. Поки абітурієнти подають останні заявки до вишів, з’ясували, які спеціальності популярні в Україні, а які забуті і чому.
У філологи і юристи
Нардеп Олександр Співаковський з Комітету ВР з питань освіти оприлюднив дані перших підсумків подачі заявок.
“Найбільша кількість заяв абітурієнти подають на кон’юнктурні і” популярні серед абітурієнтів “спеціальності – на право, філологію, менеджмент і туризм”, – зазначив депутат.
Так, з більш ніж 780 тис. поданих заяв філологію вибрали майже 60 тис. майбутніх студентів, право – близько 59 тис., Менеджмент – 36 тис., Туризм – майже 20 тис. затребуваними у випускників також стали комп’ютерні науки (27 тис. заявок ), програмна інженерія (20 тис.), журналістика (17 тис.) і психологія (18 тис.).
Але ось список топових спеціальностей не змінився з минулого року. Тоді теж активно надходили на філологію, право, менеджмент і туризм.
У той же час абітурієнти майже не хочуть ставати фізиками. У цьому році на спеціальність.
“Фізика і астрономія” претендують тільки 764 людини, на прикладну фізику і наноматеріали – 924. Невтішна ситуація і з іншими точними науками. Вчитися математики хочуть всього 1214 випускників, а хімії – 1566.
Трохи більше молодих людей вибрали біологію (5483), екологію (9027) і географію (4136). При цьому найбільше випускники традиційно хочуть вчитися в столичних вузах – туди подали заявки понад 214 тис. Чоловік, і всього 3517 вступників обрали собі вузи Луганській області.
Читайте також: ПОЛІЦІЯ: УЧАСНИЦЯ CТPAШНOГО ДTП У ХАРКОВІ ПРОГУЛЮВАЛА КУРСИ ВОДІННЯ
Причини і наслідки
Експерти по-різному пояснюють прірву між кількістю гуманітаріїв і любителів точних наук.
“Це результат того, що багато майбутніх математиків і фізиків не змогли здати тест з української мови та літератури і не змогли претендувати на вступ до українських вишів”, – говорить екс-глава УЦОЯО Ігор Лікарчук і додає, що для вступників на гуманітарні спеціальності тест, навпаки, легкий.
На його думку, щоб усунути проблему, потрібно зробити ЗНО з української мови двох рівнів складності. А ось співробітник Інституту фізики НАН України Семен Єсілевський вважає, що ситуація обумовлюється тим, що до вузів багато хто йде виключно за “корочкою”, а напружуватися з навчанням не хочуть:
“Працювати за фахом не збираються, мета – отримати “якесь ВО”.
Працювати потім розраховують “менеджерами широкого профілю “або чиновниками. Надходять туди, де є добре торований корупційний конвеєр для отримання диплома з додатком мінімальних зусиль”. У той же час професор Нацакадемії держуправління при президенті України Володимир Бодров підкреслює, що попит формує суспільство:
“Є два пріоритети суспільної потреби: мовне питання і правовий захист від беззаконня. Звідси і відповідний прагматичний розрахунок: отримувати гроші за боротьбу з корупцією або ж виїхати за кордон у випадку з романо-германської філологією”.
З Бодровим погоджується і hr-експерт Анастасія Зозуля: в 90-х в юристи масово йшли з метою стати нотаріусами і “заробляти гроші” на оформленні угод, а зараз, навпаки – багато хто хоче працювати в антикорупційних органах, де високі зарплати.
Без судів і релігії
З’ясувалося, що найменше молоді люди хочуть вивчати релігію і богослов’я. На ці спеціальності заявки подали тільки 137 і 113 осіб відповідно. Також абітурієнти не бажають будувати кораблі – на суднобудування поки збираються лише 152 абітурієнта.
Непопулярне у нинішнього покоління і вивчення атомної енергетики. З цією сферою хочуть пов’язати життя всього 221 чоловік. Ще не в тренді – статистика (248), матеріалознавство (371) і металургія (333).
Експерт: “Випускниками рухають стереотипи”
На думку HR-експерта порталу Rabota.ua Тетяни Пашки, часто випускники йдуть на перераховані спеціальності по волі батьків і існуючих стереотипів.
“У батьків існує усталений шаблон, що та ж юриспруденція – добре оплачувана робота на все життя, а без іноземних мов взагалі нікуди”, – розповіла нам фахівець.
У той же час, на її думку, на ринку затребувані і ті спеціальності, які зовсім не потребують вищої освіти.
“Але у нашого народу є фетиш, що наявність диплома дарує роботу, гроші і щастя: Навіть якщо дитина добре майструє і працює руками, а науки сняться йому в кошмарах, його все одно спробують віддати в вуз”, – говорить експерт.
Однак магістри права і філології можуть і не знайти роботу.
“Результати працевлаштування свідчать, що більшість випускників права, менеджменту і частково філології матимуть серйозні труднощі при працевлаштуванні по прямій спеціальності”, – вважає Олександр Співаковський.
Як показує статистика порталів по влаштуванню на роботу, часто потрібні інженери, програмісти і працівники сфери послуг.
