fbpx
Світ
Українець розповів, як воно – бути іммігрантом

Українці отримують найбільше дозволів на проживання у ЄС з-поміж усіх країн не-членів Євросоюзу. Лише за 2015 рік таких дозволів, за даними Євростату, було видано півмільйона, повідомляє BBC Україна.

Оновлені дані ще рахують, але з року в рік Україна є лідером за цим показником для ЄС.

Один із тих українців, хто поїхав вчитися до Євросоюзу і поки не повернувся – Антон.

Він – фізик за освітою, поїхав з України ще 2010 року. Спочатку навчався у Швеції, а потім залишився працювати в інженерії вже у Німеччині.

Чоловік розповідає про те, чому поїхав з України, чи планує колись повертатися, та як живеться українському емігранту в Європі.

Він просить не фотографувати його і не згадувати прізвище – попереду черговий етап оформлення документів.

В Україні не знайду роботу за фахом

– Чому вирішили поїхати з України?

– В Україні я працював у IT-сфері. І було, у принципі, непогано. Але ми переїхали по ініціативі моєї майбутньої дружини, щоб ще повчитися.

Я поїхав до Швеції. І там зрозумів, яких речей в Україні не вистачає в освіті.

Цього просто не бачив, поки був в Україні.

– Наприклад?

– У нас ще від школи навчають щось просто повторювати, заучувати якісь правила. Особливо це стосується точних наук, де використовують якісь відірвані від життя приклади.

І якось це всіх влаштовує, що так тягнуть людей у школі та універі. Й вони потім не бачать сенсу у своєму дипломі, йдуть працювати не по спеціальності.

У Швеції підхід зовсім іншій. Там в університетах треба вирішувати конкретні задачі – от ти закінчив свій “мастер” (Master’s degree, вчена ступінь магістра.), йдеш в індустрію і розв’язуєш саме ці задачі.

Немає такого, що всі переписують одне в одного лабораторні роботи й отримують ті самі результати. Ти можеш щось неправильно зробити, тобі повернуть роботу і пояснять, чому ти помилився.

У мене було таке, що отримав узагалі неправильні результати, але у підсумку все одно мав максимальну оцінку, бо пізніше пояснив, де і чому зробив помилку.

– Чому вирішив не повертатися в Україну?

– Я б не сказав, що взагалі вирішив не повертатися.

Але от зараз я не повертаюся, бо ті знання, що я отримав у Швеції та Німеччині, просто не можна застосувати в Україні. Я в Україні не зможу знайти роботу за фахом.

Читайте також: Який віник краще взяти до лазні — поради фахівців

“Несправжні розмови”

– З якими труднощами зіткнулися за кордоном?

– Коли ти не живеш у ЄС, у тебе про ці країни створюється уявлення на основі якихось книжок, фільмів і розповідей. Чи коли приїжджаєш як турист, то бачиш лише частину дійсності.

А насправді, якщо тут поживеш, то зрозумієш правила іншого суспільства…

Перші проблеми – реєстрація, пошук житла, відкриття банківського рахунку. Якщо ти не знаєш мови, то з цим можуть бути проблеми, англійської не завжди вистачає.

От в Україні, наприклад, щоб відкрити банківський рахунок достатньо просто прийти до банку з документами.

А в Німеччині тобі спочатку призначать зустріч, де будуть довго розпитувати, треба буде заповнити купу документів. І лише після цього відкривають рахунок.

Ще – у Швеції поважають особистий простір, але вони аж надто спокійні й повільні, іноді це починає дратувати.

І щоденні так звані “small talks”, розмови ні про що, про погоду – вони ж несправжні!

Не хотіли говорити англійською

– Взагалі відчуваєте себе чужим тут?

– Коли потрапляєш в нове місце, ти у будь-якому разі будеш для нього чужим.

Бували різні ситуації. От коли ти приходиш до магазину і їм потрібні твої гроші, то вони будуть з тобою нормально спілкуватися.

Але коли приходиш в офіс з питань міграції, то можуть бути проблеми, можуть до тебе дуже упереджено ставитися. Це неприємно, коли до тебе так ставляться тільки тому, що ти мігрант.

Тут залежить від людини, на яку натрапиш.

У Німеччині, наприклад, зі мною якось не хотіли говорити англійською.

– За чим в Україні найбільше сумуєте?

– В Україні – залишилися друзі, там все знайоме.

А коли ти десь живеш по візі, ти себе не відчуваєш, як вдома. Ти розумієш, що це тимчасовий дім.

І пізніше це відчуття якось переростає… От зараз я ніде не бачу, де я вдома.

Якщо раніше, я вважав, що Україна – це мій дім, то тепер ніде свого дому не бачу.

Джерело.

Related Post

facebook