fbpx
Економіка
Українці стали більше їсти і менше економити на продуктах

Збільшення реальних доходів на 5,6% при зростанні зарплати на 18% і подорожчання продуктів харчування на 12% дозволило українцям менше економити на їжі, пише “Ділова столиця”.

Так, за даними офіційної статистики, за 11 місяців поточного року жителі України з’їли 207 тис. т імпортної мороженої риби – на 26% більше, ніж рік тому. Імпорт більш дорогого рибного філе виріс взагалі на 82%, а раків – в 1,5 рази.

Також на стіл українців стали повертатися імпортні сири – зростання імпорту склало 32%. Вперше за останні три роки почав рости і імпорт овочів борщового набору. Капусти ввезли в 8,5 рази більше, картоплі – в 5,9 рази, моркви – в 3,1 рази. Також зросло споживання імпортних помідорів (в 2,4 рази) і огірків (в 1,4 рази).

Особливо помітно відступ кризи на споживанні екзотичних фруктів.

Причина – в період кризи кияни, не кажучи вже про жителів провінції, перейшли на сезонне споживання овочів і перестали купувати ранню єгипетську картоплю або ізраїльську моркву. У нинішньому році криза почала відступати, а звичка до споживання овочів поза сезоном повернулася разом з імпортними помідорами і огірками в новорічних салатах.

Особливо помітно відступ кризи на споживанні екзотичних фруктів. Тут свою роль також зіграло загальносвітове падіння цін на продукти харчування і зняття частини валютних обмежень для імпортерів.

Споживання бананів зросла на 33%, а ціна впала з 852 до 708 доларів за тонну, ананасів з фініками ввезли на 66% більше, а їх ціна знизилася на 200 доларів за тонну (на 15%). Також подешевшали цитрусові – з 908 до 709 доларів за тонну, при зростанні імпорту на 26%, до 211 тис. т. Винограду ввезли в 1,9 рази більше – 48 тис. т при ціні на третину менше (757 доларів за тонну). Аналогічні показники і у абрикосів і персиків – зростання імпорту більш ніж в 1,5 рази при зниженні ціни на третину.

Бідняки нарешті змогли купити собі щось молочне – зросло споживання дешевого сиру і маргарину, а разом з ним і імпорт пальмової олії збільшився на 40%, до 173 тис. т. Стали їсти і більше солодкого – імпорт цукру з тростини виріс в 30 раз, а Україна стала нетто-імпортером патоки – власного виробництва стало не вистачати.

Ще один показник зростання добробуту – споживання вина, імпорт якого зріс удвічі, до 47,5 тис. т. Та й тютюнові фабрики, незважаючи на підвищення акцизу, ввезли на чверть більше сировини для сигарет.
Навіть негативні показники митної статистики іноді говорять про поліпшення добробуту країни. Україна вперше за роки незалежності практично відмовилася від імпорту яблук – навчилися вирощувати якісні яблука самі, також різко впав імпорт заморожених овочів (він не витримує конкуренції з вітчизняними переробниками овочів) і імпорт рису – допомагають рисівники Херсонщини та Бессарабії.

Дані експорту продуктів харчування також позитивні – Україна вже вивозить не тільки сировину у вигляді зерна і напівфабрикати у вигляді соняшникової олії наливом, а й готову продукцію. Експорт курей виріс в 1,5 рази, до 225 тис. т, експорт раків збільшився в 2,5 рази. Поки це тільки 466 т, продукт нішевий, але і досить дорогий. Європейці з задоволенням їдять наших раків і равликів (100 т), не кажучи вже про мед, якого вивезли 47 тис. т – зростання на 58%. Аналогічні темпи зростання і у горіхів – 35 тис. т. Також Україна повернулася на експортні ринки цукру – зростання в три рази, до 335 тис. т, і стала в промислових масштабах експортувати томатну пасту – зростання в два рази, до 38 тис. т. Подолана криза в експорті спирту – зростання на чверть, до 49 тис. т.

За 2014-2015 рр. споживання в натуральному обчисленні знизилося практично на чверть, а в прифронтових регіонах Донбасу іноді на порядок – там люди були часто на межі голоду. У поточному році зниження споживання змінилося зростанням. Поки це 3%, але в наступному році ці показники будуть в рази більше.

По-перше, в цілому подолана банківська криза – за останні два роки імпортери і продавці продуктів харчування втратили десятки мільярдів гривень на своїх рахунках в банках-банкрутах. Через це сотні компаній були змушені піти з ринку – зараз їх місце зайняли конкуренти, які зуміли відновити оборотний капітал. В результаті як імпортери, так і дистриб’ютори отримали можливість закуповувати товари на більш вигідних умовах і надавати більш тривалі розстрочки ритейлу. Підсумок – зниження маржі і зменшення темпів зростання цін.

По-друге, НБУ скасував цілий ряд валютних обмежень – долари під імпортний контракт можна купити швидше і дешевше, та й сам курс стабілізувався. Як результат у імпортерів уже немає необхідності перестраховуватися з валютними ризиками, щоб не потрапити при стрибку курсу.

По-третє, логістичні компанії зуміли адаптуватися до втрати російського ринку, війні на Донбасі і анексії Криму. Збитки зафіксовані і списані, частина компаній пішли з ринку, а більш успішні конкуренти зуміли заповнити оборотний капітал. Підсумок – зниження вартості доставки, перевезення та зберігання, що позитивно позначається на зниженні маржі дистриб’юторів і рітейлерів.

По-четверте, відбулося відновлення торгового і банківського кредитування торгових операцій. У 2014 р в умовах війни багато іноземних компаній закрили або різко знизили ліміти на торгове кредитування своїх українських партнерів. Тобто якщо польський імпортер омарів міг претендувати на відстрочку платежу на півроку, російські в три місяці, то український імпортер був змушений давати передоплату. В таких умовах омари, апельсини і навіть телевізори в українських магазинах коштували помітно дорожче, ніж в польських чи російських. Зараз більшість постачальників зняли обмеження – вітчизняні імпортери повертаються до докризових умов співпраці, що дозволяє їм знизити маржу і, як підсумок, ціну на прилавку.

Споживання продуктів українцями в наступному році зросте ще на 5-10%.

Аналогічна ситуація і з торговим кредитуванням банків – ефективна ставка кредитування за рік знизилася майже на 5% пункту, що позитивно позначилося і на ціні товарів, і на показниках інфляції.

Якщо в наступному році всі чотири тенденції продовжаться, обсяги торгового фінансування будуть рости, ставки кредитування знижуватися, валютні обмеження зніматися, то в результаті імпортери, дистриб’ютори і рітейл зможуть продовжити зниження свій маржі. Результат – ціни на товари повсякденного попиту, в тому числі і продукти харчування, будуть рости меншим темпом, ніж інфляція в цілому, і значно нижче, ніж зростання зарплат.

Підсумок – споживання продуктів українцями в наступному році зросте на 5-10%. З відповідним впливом на зовнішньоторговельний баланс, якщо в нинішньому році імпорт стонував при падаючому експорті, то в наступному році імпорт почне рости при сторнуючому експорті.

Читайте також: ВІТАЛІЙ КОЗЛОВСЬКИЙ ВИКОНАВ СВОЄ БАЖАННЯ

Джерело.

Related Post