fbpx
життєві історії
Усиновила хлопчика, а його мати стала через 15 років заради грошей

Коли Артему було всього 3 роки, його бioлогічна мати відмовилася від нього. Артем потрапив до лікарні у важкому стані – пнeвмoнія. Температура його тіла наближалася до 41 градусу.

Лікарям вдалося збити температуру і життя хлопчика нічого не загрожувало, його лікували в лікарні, він йшов на поправку. Джерело

Його мати, незважаючи на те, що йому було всього 3, відмовилася перебувати з ним в лікарні, мотивуючи тим, що у неї багато роботи. Але ми-то знали, що її робота – це справляти дозвілля непотрібними дійствами з місцевими алкашами.

І врешті-решт, коли хлопчика потрібно було забирати, ніхто не прийшов, його мати заявила, що він їй не потрібен, можемо відправити його в дитбудинок. У Артема була зaтримка в розвитку. У свої три роки він не розмовляв, не знав кольору, форми, не міг відрізнити кішку від собаки.

Я працювала санітаркою в дитячому відділенні. Мені тоді було 37 років, своєї сім’ї у мене ніколи не було. У молодості мій коханий зaгинyв в aвapiї, і більше я не могла зустріти рідного по духу мені людини.

Тоді я вирішила усиновити цього хлопчика, мені було шкода, що він потрапить в дитячий будинок. Я знаю яке там життя. Я сама сирота. Загалом, мені допомогли оформити опікунство над ним, і ми стали жити разом.

Раз я працювала в лікарні, то і знала всіх наших лікарів в селі. Я почала водити Артема до логопеда, виїжджали в край до невролога. Загалом, лікувалися, розвивалися, надолужили всі.

Я займалася дитиною, з повною відповідальністю дбала про нього, але в мені не було почуття материнської любові, напевно, цілий рік. Коли він заговорив, почав називати мене мамою, я нарешті-то прозріла, і розцвіла.

Читайте також: Батьки сказали, що дочка їм набридла, а в садок приводили, щоб не заважала

Це було одномоментно, такий, знаєте, клацання. Я чесно і щиро полюбила його, і вже з трепетом і ніжністю стала називати його своїм сином.

У 7 років Артем разом з однолітками пішов у перший клас. І, можливо, ви не повірите, але він був самий встигає і самий посидющий дитина в класі.

Він завжди вчився на 4, 5. Любив фізику та інформатику в старших класах. У 11 класі він зайняв перше місце в нашому краї в олімпіаді з фізики.

Про нього писали в наших газетках, навіть показували по місцевому ТБ, обмовившись, що від держави Артему буде надано грошову винагороду.

Це все побачила його мати, і прийшла до нас негадано-неждано, з тортиком, з цукерками, типу вона все усвідомила, і хоче поспілкуватися з сином.

Я, знаючи, що приховати назавжди не вийде, що він не рідний мені по кpoві, розповідала йому, що у нього є інша біологічна мати, але як саме вона виглядає, як-то не говорила.

Я її впізнала одразу, син теж почув на порозі її розмова, зрозумів хто до нас прийшов. Артем дуже вихований, та й у мене не вистачило б духу її вигнати, тому ми впустили її в будинок.

Посиділи поговорили, вона бідкалася як вона нудьгувала всі ці роки. Випросила номер телефону сина. І тепер, на протязі вже декількох місяців вона йому дзвонить. Тільки не думайте, що в ній дійсно прокинулася совість.

Вона дзвонить і під приводом яка вона нещасна і xвopa просить грошей у сина. (Крім фізики він ще завжди захоплювався програмуванням, тому через інтернет потроху заробляв собі ще навчаючись в школі).

З вересня цього року він вже вступив до університету на бюджет, проживає в місті, за 300 км від мене. Заробляє на життя собі сам. У нас з ним чудові стосунки, дзвонить мені кожен день, я для нього як і раніше мама.

Приїжджає раз на місяць додому, але тут в розмові по телефону обмовився, що тітка Рита (бioлогічна мати) приїжджала до нього в гості. Знову просила грошей, давила на жалість.

Загалом так і живемо. Син не може їй відмовити, мене Ритка не хоче слухати. Мені не шкода його грошей, він самостійний у мене. Сам приймає рішення. Сам все розуміє.

Мене страшно дивує її безмежна нахабність, її лукавість. Крім грошей від сина їй нічого не треба. Де її материнське серце, не зрозумію.

Related Post

facebook