fbpx
Суспільство
«Я погана мама!» Звідки береться цей комплекс?

Сумнозвісний комплекс «поганої матері» – річ неприємна, виснажлива і навіть небезпечна. Адже йдеться не лише про поганий настрій чи самокритику молодої мами. Крім власне почуття провини за «неправильну» турботу про малюка, на молоду маму навалюється ще купа проблем: нестача молока, агресія, роздратованість, відчуження у стосунках з чоловіком.

А під гнітом цих неприємностей думка «я – погана мама» з’являється все частіше. Упізнаєте себе? Давайте розберемося, як жінка потрапляє в це зачароване коло – і як із нього вибратися.

Люди схильні уявляти собі майбутнє. Особливо якщо це стосується вагітних жінок, то їхня уява так і малює ідилічні картини сяючої щастям родини з усміхненим малюком у центрі. Та й рекламна індустрія долучилася до створення такого образу: веселі, спокійні дітки з пухкенькими щічками, що лише сплять та їдять – але переважно таки сплять.

А як часто у книжках, які збереглися ще з нашого дитинства, чорним по білому написано: дитина має спати по 20 годин на добу, а їсти – через рівні інтервали у 3-4 години. Та й старші родичі розпитують про графіки. Все це дуже активно діє на розбуркану гормонами свідомість молодої мами, формуючи певні стереотипи щодо поводження маляти.

Та в реальності жінка стикається з тим, що маля переважно плаче. Або переважно смокче груди. Або переважно вимагає маминої уваги – на ручки взяти, животика погладити, притиснути до себе. І ось з усіх боків чуються як не докори, то співчуття: ти його розбалуєш, ти його привчиш до рук, він тебе відпускати не буде, ти його перегодуєш, ти його маєш виховувати…

Вдихніть глибоко. Усміхніться – усмішка подасть відповідний сигнал в мозок, і вам справді стане легше серед цих безрадісних «порадників». І згадайте те, що ви зараз прочитаєте: ваша дитина – унікальна. Вона не зобов’язана вписуватися в якісь рамки. Мало спить? Це може стати проблемою, тільки якщо неспання виснажує дитину. Якщо ж воно виснажує вас, спробуйте переглянути свій розпорядок дня: відкладіть хатні справи, спіть разом з малюком. Їсть без усяких графіків?

Так і має бути – через годування за розкладом у вас може зникнути молоко, а для дитини графіки загрожують хворобами ШКТ та віддаленими психологічними проблемами.

До речі, нестача молока теж впливає на формування комплексу «поганої мами». Адже у багатьох жінок час від часу виникають труднощі з годуванням грудьми. Більша частина з них звинувачує себе в тому, що не може нагодувати власне маля. Натомість в організмі накопичуються гормони стресу, від чого молоко – справді – пропадає. Тож перше, що треба зробити, якщо ви запідозрили брак молока, – це заспокоїтися. А потім викликати консультанта з ГВ – або ж самій почитати відповідну літературу. Все у вас вийде, ви чудова мама.

Іноді через отаку «незаплановану» поведінку малюка (весь час на руках) мама не встигає зробити нічого – ні їжі наварити, ні підлогу вимити, ні випрану білизну у шафу скласти. А тут ще й старші підливають масла у вогонь: вам зараз легко, мовляв, у вас і підгузки, і пралки, і мультиварки… Справді. І можна безкінечно захоплюватися подвигом наших мам та бабусь, але дозволяти собі відчувати провину не треба. Візьміть до уваги, що сучасний світ з його швидкостями і величезним асортиментом можливостей створює додатковий стрес, і щохвилинний вибір (між марками підгузків, способом приготування овочів для прикорму, методами виховання) також забирає і час, і сили.

А ще норми! Норми ваги, зросту, температури, вікових умінь, випорожнень, з’їдених грамів… перелік можна продовжувати, його знає кожна матуся. Скільки головного болю, скільки калорій скинуто через переживання – мій малюк не вписується! Та ще й у діток знайомих все «як книжка пише»! Але не хвилюйтеся. Норми – це середні показники. А ваш малюк – унікальний, пам’ятаєте?

Деякі мами переймаються тим, що змушені виходити на роботу або працювати вдома. Вам може здаватися, що ви покинули бідне дитя (на бабусю, няню, чоловіка), і щосили себе картати. Але є кращий варіант – працюйте, не відволікайтеся на сумні думки. І роботу швидше зробите, і до малюка в гарному настрої повернетеся.

А буває, все навалюється одразу. І з’являється агресія (це якщо є ще хоч якісь сили), або ж розпач (якщо сил геть нема). І молода мама звинувачує себе, і зривається на дитині, і подовгу мовчить вечорами, коли чоловік приходить з роботи, і гірко плаче у ванній…

Вдихніть глибоко. Усміхніться. Притисніть до грудей своє солодке маля. Хіба у нього могла б бути «погана мама»? Ще раз усміхніться. Ви чудова мама, пам’ятайте про це.

Читайте також: ЧИ НАСПРАВДІ МОЖНА ВЖИВАТИ ЇЖУ, ЯКА ПРОЛЕЖАЛА НА ПІДЛОЗІ КІЛЬКА СЕКУНД

Джерело.

Related Post

facebook