Суспільство
— Я всю красу віддала старшій дівчинці, а на молодшу подивіться: звіря-звірям

У нашій родині, що складалася з 3-х чоловік, фавориткою і улюбленицею завжди була моя старша сестра Ірина. Різниця між нам 4 роки і ціла прірва з маминої любові.

— Іріша у нас розумниця і красуня, — любила повторювати мама, — я всю красу віддала старшій дівчинці, а на молодшу нічого не залишилося. Подивіться на неї: звіря-звірям.

Природно я була зашуганому і відлюдною, окуляри, що роблять мої очі маленькими, та ще й найдешевша, спотворюють обличчя оправа, постійні насмішки від матері і сестри не робили мене більш впевненим у своїх силах.

Хотілося сховатися і бути, як можна непомітніше. Відразу після школи сестра вирушила заміж:

— Ну і правильно, — підтакував мама, — ні до чого красивій жінці освіту. Нехай Людка вчиться, все одно синім панчохою зростає.

У майбутнього чоловіка сестри були заможні батьки, він, незважаючи на 20 років, вже був власником власної квартири, їздив на дорогій машині.

Відсвяткували весілля, чесно кажучи, довелося, так як у сестри вже живіт на ніс ліз. Але мама не вважала це непристойним і все примовляла:

— Правильно, а як їх, чоловіків, ще ловити? Я теж за папашку вашого вaгiтною йшла, інакше він не погоджувався.

Читайте також: КОЛИ Я НAPOДИЛA ПЕРШУ ДІВЧИНКУ, ТО ВИРІШИЛИ ЇЇ ОХРЕСТИТИ

Ну і де татко, думала я, звалив від нас відразу після мого нapoдження. Я бачила, що у сестри прогноз сімейного життя буде приблизно таким же.

Мені не вірилося, що Ірина та її скоростиглий і дуже егоїстичний чоловік зможуть побудувати нормальну сім’ю.

Час минав, я закінчила школу, з хорошими, між іншим, відмітками, зібралася вступати до престижного ВНЗ, вибрала Москву, хотілося виїхати подалі від мами і сестри, їх насмішок і зневаги.

Адже навіть на випускний я пішла в звичайному повсякденному платтi:

— Так що їй на вбрання витрачатися, — порадила Ірина нашій мамі, — гарніше вона все одно вже не буде, дай краще мені гроші, та з онуком посидь, ми з чоловіком відпочивати хочемо злітати.

Так і вчинили.

Два літа поспіль я влаштовувалася на роботу, а протягом року сиділа за гроші з дітьми, була нянею з погодинною оплатою. Ці гроші я і взяла з собою, коли їхала.

Мама ж просто вважала, що я повинна залишитися вдома і бути нянькою в родині сестри, тому ні рубля на моє навчання вона витрачати не збиралася.

Нічого, я не пропала. Вступила до інституту, вивчилася і влаштувалася працювати. Через рік я зробила oпepaцію по корекції зору і зняла ненависні окуляри, з брекетами розлучилася ще раніше.

Виявилося, що я дуже навіть можу подобатися чоловікам. Столиця дала мені можливості і я не збиралася їх упускати.

Змінила стрижку і колір волосся, на роботі отримала підвищення, збирала гроші на іпотеку.

Додому я практично не їздила. А навіщо? Мене там ніхто не чекав. Сестра розлучилася з чоловіком, підкинула матері старшого сина і пішла в новий шлюб, який теж не задався. Це я знала від матері, яка тепер часто стала мені дзвонити і скаржитися:

— Грошей не вистачає! Ірінкін чоловік про першу дитину і чути не хоче, Ірина сама в декрет пішла, у неї грошей немає, а мені на одну мою зарплату важко виховувати і годувати онука.

Так мама натякала мені на те, що я повинна їй допомагати фінансово. Вони ж думали, що я в розкоші купаюся, живучи в орендованій кімнаті і збираючи кожну копійку.

— Мама, а де ж перспективний колишній чоловік Ірини? Де його забезпечені батьки? — запитала я маму.

— Чоловік, об’ївся груш, він не працює, щоб аліменти не платити, а свати колишні заявили, що не стануть допомагати, що, якщо Ірині нема на що виховувати дитину, то вони із задоволенням візьмуть хлопчика до себе. Але це ж ганьба на все місто!

А просити у нелюбимої дочки, яка була чужою у своїй родині, не ганьба! А кинути дитину і піти в новий шлюб теж не ганьба.

Я підкидала матері трохи грошей, час від часу. Але вона розмірами допомоги була дуже незадоволена.

А через рік пролунав черговий дзвінок від неї:

— Значить так, — командувала батько,-Ірини розлучилася і поїхала з новим чоловіком на Кавказ. Він родом звідти. Я залишилася з двома дітьми. Мені важко і нема на що їх ростити. Ти повинна виконати свій обов’язок перед сім’єю. Кидай свою Москву, повертайся і виховуй племінників.

Я кинула трубку. Я нікому нічого не винна. Точніше повинна. Собі. Свою власну щасливе життя.

Я черства? Мабуть. Але покласти життя на те, щоб стати нянькою дітей легковажною сестри я не бажаю.

А мама? Що ж. Вона отримала те, чого заслуговувала. Вона сама виховала такою егоїсткою свою старшу дочку.

Джерело.

Related Post

facebook