fbpx

Як виростити дитину щасливою: 4 речі, від яких краще відмовитися батькам

Усі батьки хочуть, щоб його діти були щасливі. Але не кожен знає, як цього домогтися.

Тим більше, немає такого предмета в школі та університетах. Джерело

Психологи стверджують, що варто відмовитися хоча б від деяких речей у вихованні – і це вже позитивно вплине на розвиток малюка і його перспективи стати повноцінно щасливою людиною в майбутньому.

Від чого варто відмовитися?

  • Bід жepтв

Позиція “все заради дитини” виявляється на ділі найчастіше деструктивної.

Тому що відмовляючись від чогось в житті “заради дитини” (особливо це стосується матерів-одиначок або тих, кому ледве вдалося стати мамою, батькам пізніх дітей) – мама згодом не отримує належної “віддачі”, як вона вважає.

Але ж дитина цих жepтв не просив. Кращий спосіб зробити дитину щасливою – показати йому приклад.

Реалізуватися максимально і стати гармонійним, задоволеним своїм життям людиною. Це найкраще, що можна зробити для своїх дітей.

  • Bід очікувань

Якщо ви мріяли в дитинстві стати балериною або відомим художником, але якось “не склалося” – це не привід віддавати дитину на танці або в художню школу проти його волі.

Таким чином ви просто намагаєтеся компенсувати власні комплекси, реалізуючи через малюка те, що не вдалося самим.

Але ваша доля – тільки ваша. А у нього свої завдання, таланти та уподобання. Дозвольте йому самому вибирати свій шлях. І не навантажуйте відповідальністю за ваші нездійснені мрії.

Читайте також: Як розпізнати психічні відхилення у дітей: зверніть увагу на зуби

  • Bід надмірної опіки

Мати, яка прагне все і вся контролювати, як правило, потім сама ж від цього страждає. Діти виростають інфантильними, несамостійними і невпевненими.

Здорова дистанція і довіру до дитини, віра в те, що він впорається, набагато більше допоможуть виростити його правильно.

  • Bід критики і крику

Вінстон Черчіль казав: “Крик – останній притулок некомпетентності”. Зриваючись на крик, ви ніби говорите: “У мене більше не залишилося нормальних аргументів!” Розмовляйте спокійно, без істерики. А головне, вмійте вислухати свою дитину.

Він – особистість, зі своєю думкою, яке навіть з самого раннього віку може відрізнятися від вашого. Поважайте особистість.

А критика погано впливає на самооцінку навіть дорослої людини, не кажучи вже про дитячу незміцнілої психіці. Хваліть своє чадо і підтримуйте у всьому.

Що робити?

Любити його таким, яким він є. І постарайтеся стати щасливими самостійно. Це найкращий приклад для дитини.

You cannot copy content of this page