У цей день слов’яни відзначають язичницьке свято Ярилин день (дата за старим стилем – 18 червня). Так, це свято присвячували слов’янському богу Ярилу.
Варто відзначити, що навіть після виникнення християнства Ярилин день продовжували святкувати на Русі. Так, слов’яни вірили, що в середині літа всі святі міряються силою з язичницьким богом Ярилом, однак зазнають поразки.
На сьогодні немає єдиної правильної думки про те, ким саме був для слов’ян Ярило. За переказами, він був богом сонця, сил природи, любові і пристрасті. При цьому було прийнято читати, що в цей день все поле починає плoдocити.
«Ярило — добрий молодець, на білому коні їздить, на русявих кучерях — вінок, в лівій руці — пучок жита, у правій — палиця. Змахне Ярило житом — ниви тучніють, колосяться хліба, змахне палицею — громи гримлять, дощі ллють. Куди кінь ступить, там трава шовкова з блакитними квітами стелиться», — таким уявляли собі на Русі Ярилу.
Ярилин день вважався особливим, так як його «цілий рік чекають» і це «всім дням день». Зазвичай на Ярила відбуваються різні незрозумілі явища: сонце уповільнює хід, а на землі з’являються дивні «дірки», через які відкривався вид на інший край світу і навіть потойбічний світ.
Щоб це побачити, слід було в обідній час дня заплести в косу березові прутики і поглянути через них із краю берега річки. Наші предки були переконані, що так можна побачитися з давно зниклими родичами.
Читайте також: ДЕНЬ МАНУЙЛО І САВЕЛІЙ 30 ЧЕРВНЯ: ЧОГО КАТЕГОРИЧНО НЕ МОЖНА РОБИТИ
Крім того, в цей день селяни косили траву і набивали нею матраци. Під вечір наші предки танцювали біля вогнищ, веселилися, водили хороводи, заварювали трав’яні настої.
Ще за традицією влаштовували «ярилині ігрища», ярмарки, візити до родичів. Також свята не проходили без кулачних боїв, пісень, танців і розгульних веселощів.
При цьому слов’яни вірили, що павуки передбачають погоду у цей день. Коли комахи вилазять зі своїх гнізд і роблять нову павутину, буде тривала хороша погода. Якщо ж павук рве власну павутину і ховається, то це віщувало негоду.
При вигляді павука наші предки загадували бажання. Потім за павуком спостерігали: якщо він повз вниз, то бажання неодмінно здійснювалося, якщо вгору, то мрії не судилося збутися.
