У мене є подруга дитинства, її звуть Дарина. Історію її життя я спостерігала з боку. Коли вона була зовсім ще маленькою, її батьки розлучилися.
Її мати в ті часи працювала прибиральницею, і не мала ніякої освіти. І раптом тьоті Лесі, матері Дарини, несказанно пощастило.
На просту прибиральницю раптом звернув увагу підполковник.
Товста тітка Леся з гордим виглядом прогулювалася під ручку з чоловіком в білому військовому кітелі. Пишалася мамою і шестирічна Даринка, розповідаючи, що тепер у мами чоловік – підполковник.
Незабаром тітка Леся носила під серцем дитя від нового чоловіка і на світ з’явилась друга донечка, яку назвала Олесею. Дарина не дуже любила сестричку, бо молодшій дозволялося буквально все.
Старша не могла молодшій дати здачі, навіть коли вона того заслуговувала. Наприклад, коли Олеся трохи підросла і повністю усвідомила свою безкарність, вона могла сильно нашкодити Дарині. Олесю навіть за це не лаяли, а Дарині ніхто не співчував, крім її старенької бабусі.
Незручна дитина, від безперспективної людини, матері виявилася просто не потрібна. Даринка не вписувалася в нову сім’ю, де принцесою вважалася Олеся, тому матір воліла залишити старшу дочку на піклування старенькій бабусі.
Дарина все чекала, коли її забере мама. Вона щодня розповідала подружкам у дворі і сусідам, що мама, як тільки влаштується на новому місці, так відразу її і забере.
І дійсно, так мати Дарину і не забрала з собою. Даринка з часом перестала радувати єхидних сусідів розповідями про майбутнє життя з мамою та новим татом.
Вона закінчила школу і продовжувала жити з бабусею. Мати її майже не провідувала, не знаю навіть, спромагалася вона висилати бабусі гроші, на утримання Даринки.
Йшли роки , бабусі не стало, пішов з життя і Лесі чоловік-підполковник. Дарина і Олеся вже були дорослими. Крім бабусиного будинку Дарині дісталася квартира від її батька.
Ось тут-то нарешті і з’явилася тітка Леся, вона приїхала ділити спадщину зі старшою дочкою. І Дарина нарешті висловилася. Вона вилила все, що мучило її багато років.
Вона в очі висловила своїй матері, що думає про її вчинок. Вона пригадала, що мати не піклувалася ні про неї, ні про стареньку бабусю, на квартиру якої зараз намагається претендувати.
І безсоромна тітка Леся відступилася. Засоромилася вона свого вчинку або просто не захотіла судитися – хто знає.
Зараз Дарина виховує сина. Виховує хлопчика одна, хто його батько вона нікому не каже. Знаю лише, що після народження дитини татусь ні разу не оголошувався.
Але якщо раптом моїй подрузі дитинства зустрінеться хороша людина, і вона вийде за нього заміж і народить йому дитину, то ніколи не кине свого сина. Вона ніколи не стане для неї “незручною дитиною”, як вона свого часу стала таким непотрібним і незручним чадом для власної матері.
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне – polki
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
