Я була завжди гарною, турботливою матір’ю, м’якою і без шкiдлuвих звuчок.
Мої діти завжди довіряли мені. У мене їх троє: два хлопчика і дочка. Останнього сина я наpoдила в 37 років з великою різницею зі старшими дітьми. За матеріалами
Природно, все життя працювала, але на себе якось мало витрачалася – більше для дітей та в будинок, для затишку. Нікуди не їздила, ніде не була … а хотілося ..
До заміжжя я завжди у відпустку кудись їхала … І чоловік начебто за всіма мірками був непоганий: не пuв, не куpuв, все в будинок … але мудак. Коли мені виповнилося 55, діти вже всi встали на свої ноги, і я зрозуміла, що не хочу більше так жити … У чоловіка дороге хобі – полювання: три породистих гончаків, багато різної збpoї, намети-рації, а я не можу собі кішку вдома дозволити, чоловік їх не любить … І багато чого він не любить з того, що я люблю.
У вересні (це було 6 років тому) я вийшла на пенсію (але продовжую працювати там же і тепер) і відразу запропонувала йому розлучитися, з однією умовою – я дарую йому свою 1 \ 2 квартири, залишаю йому гараж, машину, дачу, все в будинку і всіх його собак зі збpoєю в обмін на двохкімнатну квартиру для мене… Він погодився, так як на той час відносини вже майже зникли, дітей вдома не було, а особисто для нього мені нічого вже не хотілося робити …
І ось в листопаді я переїхала в свою квартиру … З одним чемоданом … в порожні стіни … Я так була щаслива! Почала поступово робити ремонт: сантехніку поміняла, вікна, двері і так далі…
У розлученні ми вже 6 років, і тепер я щороку їжджу на море, ходжу на концерти, їжджу на різні екскурсії в інші міста. Я завела собі двох кішок-сфінксів. Я прекрасно лажу зі своїми дітьми. У мене зараз такий спокій в душі, я думаю, що настав найкомфортніший період в моєму житті і я нічого не хочу міняти. Я не хочу більше заміж – я була там 33 роки …
Мені у вересні буде 61 рік. Історія ця – справжня, і я сподіваюся пoмeрти не завтра … “(Надія).
Фото ілюстративне, з відкритих джерел