У мене троє дітей. Всіх з чоловіком виростили достойними людьми, тягнулися, як могли.
Між синами і молодшою донечкою велика різниця, сини у нас народилися з різницею у два роки, а донечка – аж через 14 років після першого сина, зараз їй одинадцять.
Старший син нещодавно одружився, привів невістку до нас жити. В них народилися минулого року дівчинка.
Середній син живе окремо, закінчив технікум, працює, знімаю собі житло.
А дочка, зрозуміло, з нами, вона школярка. Будинок у нас великий, не тіснимося. У хлопців у кожного по кімнаті було, тепер кімнату середнього молодятам віддали, щоб у них було дві. Невістка в декреті, син старший працює, але заробляє небагато. З часом вони можливо й з’їдуть від нас, але це, якщо і буде, то не скоро. Живуть поки що, можна сказати, у нас на всьому готовому.
Невістка ображається, але я вважаю, що я права, не дозволяючи їй одяг донці купувати. Все ж від моєї молодшої донечки лишилося, вона все дуже акуратно носила. Навіщо тратитися? Невістка Катя й так з бідної родини, гола-боса до нас прийшла, на тряпки зайві для дитини точно не варто тратитися.
А те, що їм подарували для малої куми, рідня чи друзі, я відкладаю: а раптом у молодшого сина в майбутньому донечка народиться? То їй і буде, а ця онучка має, що носити, завдяки моїй бережливості. І зовсім не виглядає, що Настуня в обносках ходить, бо моя Христинка охайно носила одяг, плюс деякі речі взагалі нові лишилися.
В нашому житті на всьому треба економити, до всього підходити раціонально і з оглядом на майбутнє. І нехай молодь мене в цьому ще не розуміє, але життя і їх навчить цієї мудрості.
Автор – Олена К.
Спеціально для Ibilingua.com.
Передрук без згоди автора суворо заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!