fbpx
Тоді, 5 років тому, нам з Ярославом здавалося, що проти нас – увесь світ. Та ми ризикнули і створили родину. Мені тоді було 30, розлучена, двійко діточок. Ярику – майже 20, навчався у виші, працював. Минуло 5 років, світ якось змирився з нашим рішенням і вибором, а от рідня мого чоловіка – ні, і не збирається. Я більше не можу мати дітей, чоловік про це знає і його все влаштовує. Він став справжнім батьком для моїх хлопчиків, вони до Ярика дуже тягнуться. Тим більше, їхнього рідного тата вже нема на світі, тому Ярослав для Мишка і Миколки – єдиний тато
Тоді, 5 років тому, нам з Ярославом здавалося, що проти нас – увесь світ.
Вчора у нас з Назаром була річниця весілля. Я і вирішила влаштувати нам романтичну вечерю, домовилася з мамою, що вона забере донечку до себе і вранці відведе її в садочок. Але сталося те, що трапляється все наше сімейне життя, нічого нового. О 20.00, коли ми їли, смакували ігристе і дивилися фільм – дзвінок у двері. Вони, мої любі “дівчаточка” – свекруня і зовиця, запахло їм, певне, аж в сусідній район міста моєю запеченою курочкою, от вони і вирішили явитися як ясні сонечка, поласувати з нами, а заодно поділитися з нами усіма своїми проблемоньками і проблемищами, що на них навалилися. Та ще й грошенят у Назарчика попросити – треба ж допомагати найближчим
Вчора у нас з Назаром була річниця весілля. Не кругла, 7 років, але все-таки
У 18 років в мене появився “новий носик”, тоді я думала, що життя налагодилося, та тепер це тільки псує моє життя. Після переїзду до Києва мені дуже пощастило з чоловіком. Денис був для мене найкращим, і від нашої любові народила донька. На початку все було добре, але проблема в тому, що Ліза успадкувала мій ніс. До недавнього часу це не було проблемою, але коли друзі почали пускати жарти, мене чекала серйозна розмова
Я й не думала, що ця частинка мого життя колись відкриється. Все своє життя
Перші два роки спільного життя з чоловіком ми прожили у квартирі його мами Ольги Степанівни. І це було суцільне випробування для мене. Розлучена свекруха жила зі своєї мамою, і 70-річна літня жінка повністю обслуговувала маму мого чоловіка. Бабуся готувала їй їсти, будила щоранку на роботу, була у неї в прямому сенсі на побігеньках, двічі на день гуляла з собакою Ольги Степанівни. Друзів у свекрухи не було, а до матері вона ставилася як до обслуговуючого персоналу. Підвищувала часто на матір голос, коли та щось не те приготувала, виливала їжу в смітник. Найбільше свекруха переймалася тим, що ж буде, коли її матері не стане. І це, звичайно, сталося: бабуся захворіла і полинула не небеса. Ми до цього часу з чоловіком уже встигли переїхати, живемо окремо, у нас діти. І свекруха, від якої не знаю, де подітися
Перші два роки спільного життя з чоловіком ми прожили у квартирі його мами Ольги
В кафе, коли був день народження у невістки, я не пішла, вони молодіжною компанією збиралися, що мені там було робити? Хоча свати пішли, але вони і молодші, і багатші. Я 100 доларів вирішила подарувати Каті, коли зайду її привітати. Знаєте, я розраховувала хоч на тортик, ігристе, якісь цікаві закуски. Я ж знаю, як вони харчуються, що невістка снідає щодня! А вона мені посмажила яєчню з вареною ковбасою. Дуже сумно, краще би я на ті гроші пилосос собі купила новий
В кафе, коли був день народження у невістки, я не пішла, вони молодіжною компанією
Хоча тато і жив на три поверхи нижче нас з мамою, та його двері були для мене завжди відчинені. Та з роками прийшло розуміння, що тітка Валя, дружина тата, насправді мені не подруга, вона ж поцупила його у нас з мамою. Та одного разу я потрапила на свято – ювілей їхньої сім’ї. Я пішла до бабусі на кухню, щоб та розповіла мені всю правду. В один момент до нас підійшла і тітка Валя. Ця розмова перевернула мій світ з ніг на голову!
Хоча тато і жив на три поверхи нижче нас з мамою, та його двері
В неділю у моєї Злати був день народження, 6 років. Я, як завжди, дала колишній свекрусі 1000 гривень, щоб вона купила малій подарунок, адже у Ніни Іванівни маленька пенсія – щось три тисячі з копійками. Але коли мама чоловіка прийшла привітати Злату, вона вручила малій повітряні кульки, кіндер сюрприз і пакуночок з бананами і яблуками. Я навіть не знаю, говорити їй щось, чи простити і відпустити, як кажуть. Але мені здається справа вся в зовиці, яка з двома дітьми переїхала до мами і не працює
В неділю у моєї Злати був день народження, 6 років. Я, як завжди, дала
Поселилися молодята на другому поверсі, але там в нас немає ні туалету ні ванної кімнати. Зятю це не сподобалося, ось він і вирішив, щось там придумати, але не повірите, за наші гроші, бо ж хата наша. – Мені не треба, а ти хочеш, то хоч золотий унітаз собі став, Іване!, – сказав чоловік. Дочка на нас образилася і декілька днів не розмовляла, бо ми, бачте, чоловіка її ні за що маємо. А потім в них на коридорі лампочка перегоріла, яку ми також мали купити, а його величність, сама вкрутить!
Поселилися молодята на другому поверсі, але там в нас немає ні туалету ні ванної
Як хату переписати, то на сестру, а як за мамою доглядати, то нехай невістка хоча б два рази в тиждень заходить. Е ні, такого не буде. Я ж думав, що мама змінить своє рішення щодо квартири, але вона не може, бо ми з дружиною свою квартиру маємо, а ось Марічка, працюючи стільки років в Німеччині – ні
Як хату переписати, то на сестру, а як за мамою доглядати, то нехай невістка
Перше, що мені прийшло в голову, побачивши в неділю сина, що він таки зробив те, про що я чоловіку розказувала – знайшов собі іншу, здорову жінку. Ну цього слід було очікувати, бо таких слабких жоден чоловік терпіти не буде. А я і свасі намагалася донести, що з такими, як її дочка – “ту мі болі, ту мі колі”, ніхто панькатися не буде. Теж мені ца-ца. З дитям весь час няня, а Ірина як не по масажах, то казна де літає
Перше, що мені прийшло в голову, побачивши в неділю сина, що він таки зробив

You cannot copy content of this page