fbpx
По-перше, дівчина мого Арсена вирішила змінити собі ім’я. Ну яка вона Барбара, як вона Валерія? Ну хто таке робить, люди добрі? Та я ходжу до церкви щонеділі, і такого чуда ще не чула. Ось я і вирішила цю парочку розлучити, а в допомогу собі взяла дочку давньої подруги – Іринку. Красива вона дівчина, нехай ця Барбара ховається. Але якось та й син дізнався, що все це мій хитрий план
По-перше, дівчина мого Арсена вирішила змінити собі ім’я. Ну яка вона Барбара, як вона
Я приготувала вапняний розчин, щоб побілити дерева і погукала майбутню невістку. Та, як тільки почула, що треба працювати, взяла в руки телефон і сказала, що має термінове замовлення. Ну так, значить, так. Я взялась сама за роботу, а тут Роксолана вибігає з вересками, чого це я такою “багнючкю” дерева білю. “В нас дома вони на Великдень білюсінькі, а ви щось туди додали, невідомо що”. А потім просто вилила вміст відра
Я приготувала вапняний розчин, щоб побілити дерева і погукала майбутню невістку. Та, як тільки
Дуже дивна ситуація у мене в будинку склалася і я потребую погляду і думок збоку, можливо навіть порад. Справа в тому, що ми з чоловіком живемо в будинку моїх батьків, у нас будинок на два входи і одну половину мої батьки віддали нам і оформили вже на мене. Моя свекруха-пенсіонерка віддала свою двокімнатну квартиру під проживання своїм молодшій дочці і зятю, які переїхали в наше місто. У них двоє дітей, хлопчик і дівчинка, зовиця в декреті, зять тільки шукає роботу. От чоловік і наполіг, аби ми взяли до себе його маму. Я погодилася, але ж я не знала, як воно мені буде – з Тамарою Олександрівною під одним дахом. Останні дні Тамара Олександрівна і взагалі заявляє: “Я тут теж живу – значить маю право!” Може вночі встати з’їсти те, що я залишала на ранок дітям – мовляв, а що, я хотіла їсти, що я не можу поїсти? Гроші – доці. Кредит взяти теж не можемо з чоловіком, бо вже три маємо – машина, холодильник і два кондиціонери. Та ще й через те, що Тамара Олександрівна з нами живе і полюбляє снідати канапками з червоною рибкою, доводиться періодично брати продукти на гроші з кредиток
Дуже дивна ситуація у мене в будинку склалася і я потребую погляду і думок
Батьки мого чоловіка чомусь вважають, що я маю віддавати їм всю свою зарплату. Рома неодноразово намагався з ними поговорити на цю тему, але вони його не слухають. Вони думають, що раз я живу у них, то мушу і купувати все на стіл і в будинок. Але я вважаю, що на такий натовп мешканців і родичів – усього 9 чоловік в будинку – я не зобов’язана витрачати свою зарплату. Я працюю, щоб забезпечити хоч би себе – свої потреби, догляд за собою. У нас дуже галасливо до другої години ночі. Якщо попросити їх зробити вночі телевізор тихіше, то ще гірше буде. Свекруха щодня спить до 12 дня, не працює. Окрім мешканців будинку, до нас щодня приходять гості. Я постійно щось готую і весь час доводиться всіх обслуговувати
Батьки мого чоловіка чомусь вважають, що я маю віддавати їм всю свою зарплату. Вони думають,
Мене звуть Ольга, я маю 36 років.  І це вже напевно такий вік, коли і про себе, про свою долю і власне життя подумати пора. Можливо, навіть створити свою родину, подумати про дитинку треба спробувати. Та ж коли цим всім займатися? Адже у мене сестри з дітьми і мама, як вони без мене впораються? Нас у сім’ї троє дітей, три сестри. Батько нас покинув, коли ми були ще малі, а мені, найстаршій, було 7 років. Жили ми бідно, мама на аліменти не подала, горда була, казала, що їй від батька нашого ніц не потрібно
Мене звуть Ольга, я маю 36 років.  І це вже напевно такий вік, коли
Я чекав на підвищення кілька років. Коли це нарешті сталося, я сильно змінився і перестав себе контролювати. Я навіть уявити не міг, що це переверне моє сімейне життя з ніг на голову. “Ти виглядаєш дуже втомленим”, – сказала мені дружина вранці. І я сам це розумів і бачив, оскільки спав десь годинки три, не більше. Та в той момент мені захотілося сісти за комп’ютер, я думав, що поснідаю пізніше. Але щось шепотіло мені на вушко, що це не добра ідея
Я чекав на підвищення кілька років. Коли це нарешті сталося, я сильно змінився і
Василь вже не раз натякав мені за дитину, але збираючи за ним шкарпетки і миючи посуд, я вкотре переконуюсь, що він ще сам не доріс до такого статусу. А одного дня на моєму порозі постала моя потенційна свекруха. Василь чекав її, як спасіння, хоча я довго в це не могла повірити. “Зрозумій, ми жінки і повинні дбати за своїх чоловіків. Во я зі своїм Степаном так живу і нічого. Така наша доля, нічого не поробиш”. Вона пішла, а я задумалась
Василь вже не раз натякав мені за дитину, але збираючи за ним шкарпетки і
За все життя мені так і не вдалося вийти заміж. Останній чоловік Олег кинув мене з дитиною і майже 14 років ніяк не допомагав. А два місяці тому ми випадково зустрілися. Я вже й майже забула про цю зустріч, якщо б мені не стало сьогодні погано зранку. Після того, як я дізналася, що чекаю дитину, то все-таки вирішила сказати про це Олегу, а він, на диво, дуже зрадів. Тепер не знаю чи погоджуватись на його пропозицію
За ввесь час я так і не була заміжня, хоч як би я не
Мені 61 рік. В мене шикарний офіс, двоповерховий будинок і автівка, але я самотній. В мене була дівчина, з якою я зустрічався по вихідних, оскільки нас розділяло 120 кілометрів. Жив я тоді з батьками, бо мене влаштовувало не прибирати, а в холодильнику знаходити щось смачненька. Та тата вже два роки, як з нами немає, а в лютому не стало і мами. Тепер дуже шкодую, що не послухав Ірину. Все ж таки, бачитись по вихідних – не вихід!
Мені 61 рік. В мене шикарний офіс, двоповерховий будинок і автівка, але я самотній.
Цієї суботи свекруха мені в мийці взагалі цілу гору посуду лишила! І мій терпець урвався. Раніше ми жили окремо, але тепер в силу обставин довелося переїхати до свекрів. Раніше у мене з мамою Тараса були нормальні стосунки, з чоловіком взагалі чудові, але тепер я зовсім перестала розуміти чоловіка та свекруху. Все господарство по дому на мені: прибирання, обід, вечеря тощо. Терпець у мене урвався днями, коли свекруха залишала купу посуду в мийці. І взагалі я вже втомилася приходити додому після роботи і готувати вечерю на всіх з дня в день
Цієї суботи свекруха мені в мийці взагалі цілу гору посуду лишила! І мій терпець

You cannot copy content of this page