fbpx

Вона думає, що я не бачу, як вона прикидається немічною, щоб привернути до себе нашу увагу, щоб ми їй давали гроші? Якщо на чоловіка це ще діє, то я бачу свекруху наскрізь. Вона просто нічого вже не хоче робити, хоче, щоб їй все на тарілочці підносили

Після одруження ми з чоловіком вирішили жити окремо. Згодом придбали власну квартиру, і все у нас було налагоджено. Діти наші виросли і тепер проживають окремо зі своїми сім’ями. А ми, залишившись удвох, вирішили забрати до себе свекруху, бо вона вже багато років жила сама.

Останнім часом вона почала часто скаржитися, що їй дуже самотньо одній вечорами в її великій квартирі. У мене з нею ніколи особливо не було конфліктів, тому я погодилася на спільне з нею проживання.

Спочатку все було нормально. Ми обидві відразу якось розділили між собою всі обов’язки по дому, і ніхто нікого не намагався змусити робити його роботу. Взаємоповага і взаєморозуміння, як мені тоді здавалося, стали на чолі наших відносин.

Завдяки такому розподілу домашньої праці, у мене з’явилася можливість приділяти щовечора трохи часу на своє хобі. Я змогла потихеньку повернутися до шиття на замовлення. Нехай воно приносить не так багато грошей, як хотілося б, але все одно гарна підмога в наш сімейний бюджет.

У розумінні і спокої ми прожили кілька років.

За цей період часу я набрала невелику базу клієнтів, які забезпечували мене постійною наявністю замовлень.

Для свекрухи я теж пошила кілька речей, які вона із задоволенням носить і зараз.

Але останнім часом я почала помічати, що вона стала ухилятися від своїх обов’язків. Причому не відкрито, а надто завуальовано. Я, повертаючись ввечері додому, планую обсяг роботи, з огляду на час, який я витрачу на виконання домашніх обов’язків. А свекруха, обіцяючи все своє зробити, просто підставляє мене.

Мені не важко, але я ж даю людям обіцянку виконати замовлення за певний термін. А тут виходить, що я не можу встигнути його зробити. Поки я розправлюсь з усіма недоробками свекрухи, проходить основна кількість часу, призначена на додаткову роботу. Ось і виходить, що я не виконую свої зобов’язання перед замовницями через виконання зобов’язань перед домашніми.

Зі свекрухою я кілька разів акуратно починала розмову з цього приводу. Але вона тільки мило посміхається і стверджує, що намагається все встигати робити. Моя спроба звільнити її взагалі від цих клопотів викликала у мами мого чоловіка негативну реакцію і образу на мене.

Мені стало не по собі. Я відчула себе так, немов іграшку забираю у дитини. Вона тиждень ходила, ображаючись на мене. Постійно скаржилася чоловікові, що я її утискаю. Він же, в свою чергу, здивованим поглядом дивився на мене, ніби кажучи: «Чого це раптом ти вирішила робити всю роботу за неї?».

Можна було б, звичайно, все пояснювати, але це просто стало б системою. Та й значущості такої немає в цій ситуації. Але свекруха знову береться за своє. Вона прикидається хворою і нещасною, але потім раптом чудом одужує і все з нею добре.

Я вже не сподіваюся на неї і розраховую тільки на себе. Як наслідок, впала продуктивність мого шиття, і деякі клієнти відмовилися від моїх послуг. Побачивши, що клієнтів стало менше, свекруха починає знову все встигати робити і нічого не забувати.

Якесь замкнуте коло. Може вона таким чином намагається привернути до себе увагу? Так вона нею не обділена. Ми кожні вихідні разом гуляємо і багато часу проводимо в спілкуванні.

Тепер, коли вона знову все робить, я подумую про набір додаткових клієнтів. А раптом вона знову почне свою гру?

До того ж, коли в неї начеб-то загострюються якісь там недуги, вона нам жаліється, що її пенсії на ліки не вистачає, адже частину вона нам на комунальні віддає. Чоловік  тоді відкриває гаманець мовчки, дістає певну суму. Мені це не дуже подорбається, бо я чкраз тягнуся, щоб поповнити родинний бюджет, назбирати на відпочинок з чоловіком, бо ми майже ніколи й нікуди удвох не їздили. А вона, певне, здогадавшись про це, і тут почала “гру”…

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page