fbpx

Жити з Ніною Олексіївною мені було дуже важко. Не те купила, не те зварила, не так приготувала. А одного дня, вже будучи при надії, вона взагалі мене виставила за двері. – Не вмієш з людьми уживатися, то йди до своєї матері, нехай вона терпить. – Я пішла, а Міша залишився біля мами. Важко йому відірватись від спідниці. Згодом з’явилась на світ наша донечка, для якої Міша став одноденним татком на тиждень

Допоможіть відірвати чоловіка від маминої спідниці, благаю!

Я заміжня, а Міша у всьому слухає свою маму. Ніяк не можу умовити його роз’їхатися з батьками!

Ми жили разом у його мами на початковому етапі відносин, тобто ще до весілля. Я завагітніла, але відносини з майбутньою свекрухою і так були не найкращі, а тут ще посварилися!

– Не вмієш з людьми уживатися, то йди до своєї матері, нехай вона терпить, – сказала мені Ніна Олексіївна.

Але як можна ужитися, коли людина постійно тобі каже, що то не так, і це не те. Не так одяглася, не те зварила, не так поприбирала…

Вона вигнала мене (в прямому розумінні цього слова), а тоді ще й Міша став на її сторону і не пішов зі мною, хоча я просила. Стало так образливо. Я і справді переїхала жити до своєї мами. Там і народилася наша донечка.

Михайло був для Улянки одноденним татом, а для мене одноденним чоловіком – так ми і жили, поки дитині не виповнилося 2 роки. Потім одружилися і пішли знову до мами тепер законного чоловіка жити.

Планувалося, що це тимчасово, на 1-2 місяці, але пройшло вже півтора року. Мої батьки продали бабусин будиночок в селі, і купили однокімнатну квартиру в своєму району, на область грошей не хватало, але Міша ні в яку не погоджується переїхати жити туди.

Під бочком у мами його все влаштовує – і кімната 10 метрів на трьох, і вічні невдоволення – то мами мною, то мої свекрухою. З Ніною Олексіївною я так і не помирилася, живемо як пес з котом! Виясняємо хто правий, а хто ні – кожні 20 хвилин.

Улянка що накоїть – я винна! Але навіщо це терпіти, коли є вільне житло? І я дуже хочу жити окремо від його мами, але от Михайло проти, ніяк не погоджується. У нього постійно сто причин не погодитись на переїзд – то місця йому мало, бо одна кімната, то їздити далеко на роботу, то ще щось придумає. Я вже втомилася від вічних невдоволень Ніни Олексіївни і хочу пожити своєю сім’єю окремо.

В моїй голові вже виникло питання, чи зможу я прожити одна з дитиною на руках без чоловіка, чи все-таки дати йому ще часу, щоб він зрозумів, що мама є мама, а дружина це дружина.

Можливо хтось вже був у такій ситуації, і підкаже мені, чи стають такі мамині синки на вірний шлях. Чи все ж не варто витрачати на цю людину часу?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

You cannot copy content of this page