fbpx
Breaking News
Серйoзні стосунки, нe для них: Цuм знaкам зодiаку непoгано живeться в холoстяцькому статусі
Я росла в сім’ї, де конфлікти було прийнято вирішувати без крuків, і тим більше без рукoприклaдствa: цікава історія про те, як я врятувала незнайому пару від розлучення
Якa ж вона розумничка! Оcь, як повинна відповідати мужикам, справжня жінка!
“Часник – зимовий рятівник”, – любила казати бабуся, а на столі завжди стояло блюдце з гостро-гіркими, але такими вітамінними зубочками. Ми з бабусею заплітали часник у косички, а потім я, ставши на стілець, розвішувала їх під стелею кухні. Це був такий наш ритуал, якого я чекала, щойно починали облітати з дерев перші золоті листочки. Та часник можна зберігати не тільки в косичках. Є і інші способи висушити і зберегти його, щоб спеція не розгубила свої корисні властивості. Ділимося найправильнішими методами!
Які молодці! На Вінниччині, у селі Іванів, вже стала традицією масова ранкова шкільна руханка: енергетичний заряд, бадьорість і  краща продуктивність дітям і вчителям забезпечені!
Притчі
Варто прочитати кожній мамі. Притча в якій закладена вся суть Материнства

Молода мати ступила на життєву дорогу.

— Нам довго йти? — запитала.

Провідник відказав їй:

— Довго, і шлях нелегкий. Але кінець буде кращий за початок.

Жінка була щаслива, їй не вірилося, що на світі може бути щось краще за ті роки. По дорозі вона бавилася з дітками, збирала для них квіти. Їм світило сонце, життя було прекрасне, — і молода мати вигукнула:

— Хіба може щось бути краще?

І тоді запала ніч, завирувала буря. Шлях огорнула темрява, і діти тремтіли від страху й холоду. Мати пригортала їх до себе, прикривала плащем. А дітлахи запевняли її:

— Матусю, нам не страшно. Ти є поруч, тож ми в безпеці.

А мати вигукнула:

— Ця ніч краща за світло дня, бо я навчила своїх дітей хоробрості.

Настав ранок, і побачили вони перед собою круту гору.

Діти спиналися на неї, їм було важко, але мати ненастанно заохочувала:

— Ще трішки терпіння, ми ось — ось прийдемо.

І діти піднімалися далі, а коли досягли вершини, то звернулися до матері:

— Без тебе ми б сюди ніяк не дісталися.

Тієї ночі мати лежала, вдивляючись у зорі, і шепотіла:

— Цей день ще кращий за попередній, бо мої діточки навчилися знаходити в собі силу перед лицем труднощів.

Наступний день приніс із собою силу перед лицем труднощів.

Читайте також: Молитва до святих Бориса і Гліба, яку слід читати 6 серпня, щоб отримати їх заступництво

Наступний день приніс із собою дивні хмари, які затьмарили землю, — хмари війни, ненависті й зла.

Діти йшли, спотикаючись, а мати гукнула:

— Подивіться вгору! Піднесіть очі до Світла!

Малеча глянула вгору і там, серед хмар, побачила Світло Вічної Слави. Воно стало їм проводирем і вивело поза межі темряви. Тієї ночі мати впала на коліна й молилась:

— Цей день найкращий з усіх, бо я показала дітям Бога.

Дні минали за днями, спліталися в тижні, місяці, роки, — мати постаріла…
Зморена, вона ледь переставляла ноги.

ЇЇ діти підросли, ввібралися в силу і простували шляхом із вірою й відвагою в серці. І коли на шляху траплялися труднощі, уже діти допомагали матері, а коли стало зовсім важко, вони взяли її на руки й понесли.

І от дісталися вони пагорба, а там перед їхніми очима простяглась залита світлом дорога, що вела до навстіж розчинених золотих воріт…

Мати сказала:

— Я дійшла до кінця своєї подорожі і тепер знаю, що кінець справді кращий за початок, адже мої діти далі можуть йти самі, а за ними — їхні діти …

Діти відповіли:

— Мамо, ти будеш супроводжувати нас навіть після того, як зайдеш у ті золоті ворота.

Вони стояли й дивилися, як мати пішла далі сама й ворота зачинилися за нею.

І діти сказали одне одному:

— Ми її не бачимо, але вона все одно з нами. Така мати, як наша, — це не просто ПАМ’ЯТЬ. Вона живе в наших серцях…

Related Post