— Ти знову не помила баняк з-під супу, Катрусю, — голос моєї свекрухи, Ганни
— Твоя робота почекає, а батькові треба подати і прибрати, бо він звик до
Наталя Іванівна стояла посеред нашої кухні, склавши руки на талії, і з таким виглядом,
— Мамо, ти що, жартуєш, які гори, який рюкзак, а як же Софійка, —
— Ти оце серйозно, Тамаро? Дитина світиться від голоду, а ти їй пророщене зерно
— Оксано, ти або викидаєш цей мотлох сьогодні до вечора, або я сам вивезу
— Ганно, ти при своєму розумі чи тебе десь по дорозі зурочили? — Марія
— Бабусю, ти ж все одно ці гроші в могилу з собою не забереш,
— Мам, мені треба двадцять тисяч, терміново, і не питай навіщо, просто дай, якщо
— Ти хоч уявляєш, як мені зараз соромно перед дівчатами, Олеже? — я стояла