— Ось, Вірочко, тримай свій дарунок, спеціально для тебе через два моря перли, —
П’ятнадцять років Максим працював без вихідних, аби його сім’я мала найкраще, але в результаті
— Миколо Степановичу, я не товар на полиці, щоб вимагати від мене терміни, —
— Андрію, якщо ти не даси Світлані ці гроші, я тобі цього довіку не
Вадим привів її в нашу хату за руку, ніби найбільший скарб у світі, а
— Марино, ти чого посеред дня вдома, та ще й у ванній заперлася? —
— Ти що, Андрію, зовсім сором втратив, чи тобі та Катерина голову так закрутила,
Два роки я готувала сніданки чоловікові, який щовечора повертався до іншої жінки, обіцяючи: —
— Мамо, ти просто не розумієш, які перспективи відкриваються, — наголошував мені Андрій. —
— Ти геть з глузду з’їхала, Марічко? Яка глина? Яка майстерня в селі? Ми