— Ви розум маєте? Я ще поруч з двома спідницями посуд у такій пізній
— Сашко, ти при своєму розумі, куди ми поїдемо від такої золотої мами? —
– Через твою наглість я взагалі тобі ці гроші не поверну! – крикнув Сашко
— Та якби не мої гроші, Любо, то я не знаю, як би вони
— Мамо, та на тебе ж глянути лячно, що вона з тобою зробила? —
Десять років шлюбу розсипалися в один момент, коли на порозі з’явився Вадим із жовтими
— То що, Любо, так і будуть ті золоті кульчики в коробочці припадати порохом,
На столі лежали 5000 гривень — усе, що ми з Мироном відклали за місяць
— Обережніше будьте зі мною, мамо, якщо не хочете нажити собі ворога, — Олена
— Ніно, ти тільки не впади, але твій Іван вчора ввечері не сам до