На моєму рахунку лежить рівно 500 000 гривень — кожна копійка там пахне недоспаними
— Андрію, ти знову нову кобіту до хати притягнув? Я вже в тих іменах
— Ти що, хочеш пустити нас по світу з протягнутою рукою? — Андрій стояв
— Ой, Ганно, не починай мені знову про ті твої вищі освіти та кар’єри,
— Мамо, ми все вирішили, завтра за тобою приїде машина, — сказав Тарас, навіть
— Миколо, ти що верзеш, дитині ж вступати треба, куди він без тої освіти
— Мамо, я там у вас на городі трохи салатних листів нарву і шпинату
— Нарешті я зможу просто виспатися, бо цей графік у банку мене витиснув як
— Поглянь, Софіє, твоя свекруха знов тарілку до блиску вилизала, чи вона вдома зовсім
— Збирай свої манатки і йди звідси, бо я більше не можу на тебе