— Ці гроші мали піти на нашу старість, а ти купував на них сапфіри іншій жінці — сказала я, дивлячись у порожні очі Дениса. Чверть століття шлюбу розсипалися в порох, коли я випадково відкрила стару скрипку в комірчині
— Ці гроші мали піти на нашу старість, а ти купував на них сапфіри
— Катю, ти для нас поки що людина з вулиці, і повагу тут треба заслужити — заявила свекруха, дивлячись мені прямо в очі
— Катю, ти для нас поки що людина з вулиці, і повагу тут треба
Тридцять років я була професійною служницею у власному домі, виконуючи забаганки чоловіка, який ніколи не цінував моєї праці. Коли Тараса не стало, я відчула не порожнечу, а такий потужний приплив кисню, від якого паморочилося в голові
Тридцять років я була професійною служницею у власному домі, виконуючи забаганки чоловіка, який ніколи
За десять років батьки не витратили на онуків і 1000 гривень, вважаючи, що подарунки лише псують дітей. Ми самі тягнули іпотеку, платили по 12000 щомісяця і відмовляли собі в усьому, поки мама з татом міняли меблі в квартирі. А тепер вони просять фінансової підтримки та догляду, посилаючись на старість
За десять років батьки не витратили на онуків і 1000 гривень, вважаючи, що подарунки
Одягни третій светр, якщо тобі холодно, а на майстрів я не дам ні копійки — відрізав Василь, поки я здригалася від протягу. У той вечір я зрозуміла, що в нашому домі холодніше від його скупності, ніж від дірявих вікон
— Одягни третій светр, якщо тобі холодно, а на майстрів я не дам ні
Нам і вдвох непогано, нащо тобі той, хто нас покинув? — мама різко поставила тарілку на стіл, від чого та ледь не тріснула. — Ти кажеш “покинув”, але ніколи не кажеш “чому”, — я дивилася на її тремтячі пальці. Ця розмова була нашою щомісячною традицією, яка завжди закінчувалася її відходом у глуху оборону, але після її відходу у вічність порожня графа в документах раптом заговорила голосом незнайомого чоловіка
— Нам і вдвох непогано, нащо тобі той, хто нас покинув? — мама різко
Твій спадок — це дірка від бублика, бо після того, як Назара не стало, ти тут ніхто, — процідила Андріана одразу після похорону. Вона ще не знала, що Василь готується зачитати останній рядок заповіту, який перекреслить її впевненість назавжди
— Твій спадок — це дірка від бублика, бо після того, як Назара не
Уляно Степанівно, це наша з Сергієм відпустка, і третє ліжко в номері не передбачене — випалила Катерина. Я лише спокійно поправила шарф і відповіла, що мати не може бути зайвою там, де її синові потрібна справжня турбота
— Уляно Степанівно, це наша з Сергієм відпустка, і третє ліжко в номері не
Мені oстoгидло чути про те, як комусь погано, коли я сам ледь тримаюся на ногах, — Тато демонстративно вхопився за одвірок, чекаючи на мою реакцію. Він змагався за увагу з тими, хто вже не мав сил просити про неї. Я відчула, що цей вечір стане точкою неповернення в наших стосунках
— Мені oстoгидло чути про те, як комусь погано, коли я сам ледь тримаюся
Тобі справді шкода грошей навіть на те, щоб я пахла як жінка, а не як освіжувач повітря? — запитала я, дивлячись на флакон за “пару” гривень. Нестор лише холодно знизав плечима: — Мама сказала, що це найкращий вибір за такі гроші, тому не крути носом. Я ще не знала, що за порадами свекрухи та скупістю чоловіка ховається блиск золота, яке він готував зовсім не для мене
— Тобі справді шкода грошей навіть на те, щоб я пахла як жінка, а

You cannot copy content of this page