— Оксано, ти хоч розумієш, який він у тебе золотий? — я ледь стримала
– Поспішаємо ми, Оксанко, господарство в селі не чекає, – кинула через плече тітка,
— Іринко, відсьогодні всі гроші Ігор переказуватиме мені, а ми з тобою раз на
— Вітю, ти став підкаблучником, якщо не можеш дістати 10 000 без дозволу своєї
— Ганно, ти справді здумала пертися до тієї Польщі на полуницю, щоб просто перестелити
Манікюр чи розсада: чому мій син вибрав жінку, яка боїться забруднити пальці об землю
Мені треба було подивитися в очі правді, а я боялася побачити там іншу жінку
— Чого ти витріщився на ті папери, наче там ікона намальована? — голос Світлани
— Оксано, я йду, бо зустрів ту, з ким знову почуваюся живим, — ці
— Ти просто знищила все, що в мені було живого, мамо, — ці слова