життєві історії 0
– Ой, ну ти ж знаєш, що мама Віктора нічим нам не допомагає! Вона навіть на наші гроші в Польщу на екскурсію їздила, – сказала моя невістка перукаршій, не знаючи, що плечі в плечі за стрижкою сидить моя подруга, ще з дитинства. Ольга прийшла до мене на каву. Я спершу наговорила їй компліментів, бо та тільки з салону краси повернулася і з новою стрижкою виглядала доволі ефектно. Але якось вона поводилась дивно. Я таки розкрутила її на розмову
– Ой, ну ти ж знаєш, що мама Віктора нічим нам не допомагає! Вона
життєві історії 0
– Синок, ти пам’ятаєш, в неділю, коли ви до мене зайшли на обід, я варила вареники? Так ось, твоя благовірна, мало того, що не працює, вона з’їла більше за тебе – чоловіка. Цілих 17 вареників! Уявляєш – 17! – Я ж в той час була у ванній кімнаті, а там розмову з кухні чути як на долоні. Я ж чекала, коли мене захистить Юра
Я була у ванні, закидала одяг у пралку, як почула розмову своєї свекрухи і
життєві історії 0
– Даню, кажу тобі, і так і своїй матусі можеш передати, і заодно всій своїй і навіть моїй рідні, нашим друзям, які також сунуть носи не в своє діло: я не хочу і не буду відкладати гроші тільки з тієї простої причини, що так роблять багато наших знайомих. Я – це я, і інші моделі та приклади ведення сімейного бюджету мене не хвилюють. Я ні в кого не сиджу на шиї, я не лінива і добре заробляю. Я згодна працювати більше, щоб забезпечити свої забаганки і у мене є для цього всі можливості. Хочу жити тільки сьогоднішнім днем, насолоджуватися життям доки я молода і красива, а відкладати свої найкращі роки в банк – це дурниця
– Даню, кажу тобі, і так і своїй матусі можеш передати, і заодно всій
життєві історії 0
– Вікторе, коли я наступний раз прийду, навчи, будь ласка, свою дружину готувати з врахуванням моїх смаків. Свекруха Марта Вадимівна відснула спочатку мій борщ, потім котлети, домашні ковбаски, ну і всю решту, в принципі, страв. Поїла тільки якийсь легенький салатик, але ж я її дуже чекала і готувалася до її приїзду. Вона приїхала з-за кордону вперше за п’ять років і ми ще в живу не бачилися, тільки по телефону. Відсунула вона все все через один єдиний інгредієнт
– Вікторе, коли я наступний раз прийду, навчи, будь ласка, свою дружину готувати з
життєві історії 0
— Марко, якщо ти реально віддаси мамі за це все гроші – ці 3000 гривень, я більше ні копійки зі своєї зарплати не потрачу на родину. Годуй дітей, одягай, ще маму свою утримуй. Я буду витрачатися лише на себе. Бо те, що все вона нанесла, мені воно не треба. Недавно свекруха переїхала жити в наше місто, у своєму місті квартиру продала, а в нашому купила. І тепер лазить до нас додому з приводу і без
— Марко, якщо ти реально віддаси мамі за це все гроші – ці 3000
життєві історії 0
– Борис такий син, як я дочка. Нехай також бере відповідальність за маму. Вона ж його на світ привела, – сказала Ліля, коли привезла свою не здорову маму, а мою свекруху, до нас в будинок. – У вас більше місця, то ж десь маму та й притулите, – додала зовиця. Я була в подиві. Тиждень в нас свекруха пробула, а потім ми відправили її на оздоровлення в Закарпаття, а звідти Борис її завіз знову в село до Лілі
– Борис такий син, як я дочка. Нехай також бере відповідальність за маму. Вона
життєві історії 0
– Захаре, ну доки ти будеш тягнути? Тобі вже 32, а дівчини досі немає! У селі вже гомонять, що я онуків не дочекаюся, – зітхнула я, ставлячи на стіл миску борщу. – Мамо, не починай, – відповів син, опускаючи очі. – Ти ж знаєш, зараз усім тільки місто на думці, а не наші кури, гуси і город
– Захаре, ну доки ти будеш тягнути? Тобі вже 32, а дівчини досі немає!
життєві історії 0
Галина Миколаївна зробила бутерброди й простягнула мені тарілку. Я вже взяла один, як помітила чорний собачий волосок, що вперто тримався на сирі. Після його чергової поїздки я відкрила пакет, де були деруни з запахом кота. Я мовчки переклала їх у контейнер і поставила в холодильник. Через кілька днів вони, звісно, вирушили в сміття. В пакети вона насипає гречку, картоплю, олів’є, якісь смажені страви
Ми з чоловіком іноді їздимо до його мами в село. Вона ще не стара
життєві історії 0
– Марусю, сходіть на кухню і долийте в глечик соку. Моя донечка хоче пити!, – зухвало сказала Марта, дочка мого знайомого, в якого я закохалася на схилі літ. Я то пішла, але якось було дивно. Я в них в гостях. Марта сиділа за своїм столом, в своїй квартирі, але командувала мною, як “шісткою”. А потім ця випадково почута розмова. Дома з Вадимом я підняла цю тему. Але не домовившись я спакувала свої речі і з’їхала. Я не збираюся бути служницею чужим дітям і онукам!
– Марусю, сходіть на кухню і долийте в глечик соку. Моя донечка хоче пити!,
життєві історії 0
– Іване, Анна бачу прийшла з повним пакетом. Йди перевір, що вона там накупила на твою зарплату! Зуб даю, всякого непотрібного, – сказала свекруха, як тільки я переступила поріг хати. В чеку справді була ціна на 1600 гривень. Але скажіть мені, хто зараз повертається з магазину з торбою продуктів і залишає на касі 500 гривень?
– Іване, Анна бачу прийшла з повним пакетом. Йди перевір, що вона там накупила