– Та не хвилюйся, зятю, я поїду з вами лише на два тижні, допоможу
– Мамо, я запросила тата на весілля, – спокійно сказала мені моя донька Олеся.
– Ти знову робиш із моєї мами чудовисько, – сказав мені чоловік, навіть не
– Та невже ти знову не приїдеш? – із помітним роздратуванням запитав мій син
– Антоне, мені дуже незручно про це просити, але іншого виходу зараз просто немає,
– Ти серйозно збираєш валізу? – запитав мій чоловік Микола, коли побачив, що я
– Пані Галино, ви ж не відмовите, – сказав мій зять Андрій, навіть не
– Ти ж не думаєш, що я сидітиму з вашою дитиною? – сказала моя
— Ти ж розумієш, що Андрій має нарешті зрозуміти: далі ми не можемо дозволяти
— Олено, ти не можеш просто сказати мені, що це вже не мій дім,