— Тату, ну не ображайтеся, але ви невдаха, — сказав мій зять Артем за
— Мамо, ти серйозно збираєшся у круїз із чоловіком, якого знаєш два тижні? —
— Мамо, поїздка зірвалася не через Соломію, а через мене, — сказав я матері,
— Мамо, мені потрібно 42 000 гривень до п’ятниці, інакше я втрачу шанс, —
— На рахунку нуль, — сказала мені операторка банку, а я стояла посеред коридору
— Не відкривай ту коробку, доню, якщо хочеш пам’ятати батька таким, яким він був
— Бабусю, ти ж розумієш, без машини я зараз як без рук, — сказав
— 8 000 гривень знову Богданові? — сказав мій чоловік Павло, коли побачив переказ
— Ти тепер така велика людина, що рідним батькам уже й подзвонити важко? —
— Ти невдячна, Оксано. Мама подарувала нам відпустку за 48 000 гривень, а ти