Мар’яна стояла біля цвинтарної брами й не могла повірити, що перед нею її колишній чоловік. Вона приїхала до Львова попрощатися з Андрієм, університетським товаришем, а натомість зустріла людину, через яку колись перестала довіряти чоловікам
— Ти серйозно думаєш, що після десяти років мовчання можеш просто підійти до мене
Наталю, невже вам не соромно? Стільки років минуло, а ви так і не спромоглися поставити своїм батькам пристойний пам’ятник! Люди ж дивляться. Невже вам шкода грошей для найрідніших?
— Наталю, невже вам не соромно? Стільки років минуло, а ви так і не
Юлю, я не розумію, чому твоя мама знову заплатила за нашу квартиру. Ми з тобою дорослі люди, маємо дитину, а виходить, що твої батьки утримують нашу сім’ю. І найприкріше, що ти вже сприймаєш це як належне, — сказав мій чоловік Іван, коли побачив повідомлення про переказ 9 500 гривень від моєї мами
— Юлю, я не розумію, чому твоя мама знову заплатила за нашу квартиру. Ми
А ви що, так і збираєтеся все життя в тій своїй однокімнатній квартирі тулитися?, — Ілля сказав це за святковим столом, коли Оксана саме передавала свекрусі тарілку з домашнім пирогом. Вона завмерла, але швидко опустила очі. Їй було сорок два роки, і вона давно навчилася приховувати образу, особливо перед родичами чоловіка
— А ви що, так і збираєтеся все життя в тій своїй однокімнатній квартирі
Максиме, ти ж розумієш, що Оленка досі заміжня? Її чоловік хоч і за кордоном, але ж ніхто їх не розлучав
— Максиме, ти ж розумієш, що Оленка досі заміжня? Її чоловік хоч і за
Ти ж розумна жінка, Соломіє. Не руйнуй нам бізнес через помилку Юри! Подумай, скільки років ми все це будували. Невже через якусь колегу готова перекреслити стільки праці?
— Ти ж розумна жінка, Соломіє. Не руйнуй нам бізнес через помилку Юри! Подумай,
Ти знову починаєш? Я ж сказав, що все це в минулому. Скільки можна тримати мене на гачку?, — Артур навіть не глянув на Олену, а втупився в темне вікно, де відбивалася їхня кухня і двоє людей, які вже давно мовчали краще, ніж розмовляли
— Ти знову починаєш? Я ж сказав, що все це в минулому. Скільки можна
Ти без мене навіть путівку не зможеш замовити! Який тобі санаторій, Ганно? Сиди вдома й не вигадуй дурниць. У твоєму віці вже треба про господарство думати, а не по горах роз’їжджати!
— Ти без мене навіть путівку не зможеш замовити! Який тобі санаторій, Ганно? Сиди
Яка річниця, гриби самі себе не зберуть!, — Андрій уже натягував старі гумові чоботи біля дверей і навіть не глянув на дружину. Лариса стояла посеред кухні в новій темно-синій сукні, яку купила тиждень тому спеціально для цього вечора. На столі лежали свіжі хризантеми у вазі, два чисті келихи й маленький торт із білою глазур’ю. Усе було готове. Тридцять років спільного життя
— Яка річниця, гриби самі себе не зберуть!, — Андрій уже натягував старі гумові
Мамо, ну навіщо тобі самій такий великий будинок? Продай його, гроші поділи між нами, а собі купиш маленьку квартиру. Тобі ж так навіть зручніше буде!
— Мамо, ну навіщо тобі самій такий великий будинок? Продай його, гроші поділи між

You cannot copy content of this page